Перейти до вмісту
Премію «Людина року» «Прометей-престиж» придумали, зробили і втілили в життя дніпродзержинці: голова правління соціально-громадського фонду «Дзвони майбутнього», генеральний продюсер загальнонаціональної програми «Людина року» Аркадій Райцин і генеральний директор соціально-громадського фонду «Дзвони майбутнього» Михайло Живаєв.
Ідея народилася в травні 1995 року. Для цього був заснований спеціальний фонд «Дзвони майбутнього», завданням якого була реалізація ряду культурологічних, соціальних, гуманітарних проектів. Саме в цьому фонді відпрацьовувалася первісна схема акції «Людина року-95». Акція була проведена в експериментальному порядку в рамках Придніпровського регіону. По-перше, щоб подивитися реакцію з боку суспільства, населення, засобів масової інформації, державних, громадських структур; по-друге, щоб відпрацювати схему на малих формах. Підсумком акції «Людина року-95» стала урочиста церемонія, яка відбулася 2 березня 1996 року в Дніпродзержинському Палацу культури “Хімік”.
Дизайн статуетки у вигляді вогню Прометея придумав і втілив відомий скульптор Олег Черноіванов. Він свого часу брав участь у розробці пам’ятника Валерію Лобановському і багатьом іншим відомим людям.
“Пропрацювавши певний період на підприємствах і домігшись успіхів в кар’єрному зростанні, в 1987-1988 роках, коли настала перебудова, я вирішив створити кооператив «Натхнення», – розповідає А.Райцин. – Мені було дуже важко на комісії райвиконкому зареєструвати цю назву. Але я був людиною наполегливим, і в той час вже був позаштатним кореспондентом міської газети, де друкували багато моїх матеріалів на тему культури і візитів зірок до нашого міста. Таким чином, мій авторитет допоміг створити кооператив. З тих пір я не звертав з гуманітарного шляху. Я став запрошував радянських зірок естради виступати в нашому місті. Першим запрошеним виконавцем був Юрій Горний. В кінці 80-х років він був одним з найбільш затребуваних артистів з точки зору абсолютно унікальних людських можливостей. Це були роки, коли з екранів не сходили Алан Чумак і Анатолій Кашпіровський. У Горного була трохи інша спеціалізація. Він збирав величезні зали людей і показував дивовижні можливості своєї пам’яті, наприклад, в швидкому підрахунку цифр, вгадуванні предметів. Це було дуже цікаво на ті часи, і це був мій перший гість, якого я запросив через кооператив «Натхнення». Він дав три концерти в Дніпродзержинську. Влітку 1988 року організував захід «Літній калейдоскоп», з’єднавши естрадну пісню, виставку фотографії та показ моделей одягу. Тоді ще не було таких будинків моди, як зараз, але були талановиті люди, які вміють шити так, що це не соромно показати зі сцени. А в кінці 1988 року, коли дозволили проводити конкурси краси, я організував в Дніпродзержинську такий конкурс. До речі, це був четвертий конкурс по всьому СРСР. Ведучими були Леонід Якубович та Тетяна Вєдєнєєва, які проводили і перший конкурс «Московська красуня». А на наступний рік у мене режисером-постановником другого конкурсу краси був режисер Юрій Гримов (на фото)”.
Мер Кам’янського Андрій Білоусов став переможцем загальнонаціональної програми “Людина року” в номінації “Міський голова року – 2019” (серед міст – не обласних центрів). В 2020 році в зв’язку з карантинними обмеженнями 24-а церемонія вручення премії не відбулася. Рішенням генеральної дирекції програми “Людина року” і Вищої Академічної Ради програми було прийнято рішення вручити заслужені нагороди власникам титулу “Людина року-2019” під час 25-ї церемонії “Людина року-2020” і в повній мірі вшанувати переможців. XXV ювілейна церемонія вручення премії “Людина року – 2020” відбулася 22 травні 2021 року.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Вам також може сподобатись
