Перейти до вмісту
Дорогу у футбол Геннадій Шмуригін собі пробивав важко. “Мій батько хотів, щоб я займався музикою, на скрипці грав. Поруч була 16 школа, а там була і музична, – згадує Г.П.Шмуригін. – Але мені це Богом не дано, я Паганіні не був би. Коли не вийшло зі скрипкою, пішов грати на баяні, але я постійно прогулював: перелазив через паркан з м’ячем і тікав, постійно знаходився на футбольному полі до ночі. Выд батька отримував на горыхи. І так практично постійно. В результаті йому все-таки сказали, що таланту музичного у мене немає, і він змирився, плюс і мама мені допомагала. Царство небесне, хороша вона у мене була, добра. Та й батька я теж із теплотою згадую, хоча у нього було своє виховання. Так спільно його зуміли переконати мене не чіпати, і став я займатися футболом. Саме побудували стадіон “Перемога” і там набиралася футбольна секція, в яку я й пішов”. 1954. Верхнє фото.
Якось на залізничному вокзалі в Новій Каховці міліціонер почав підколювати гравців “Енергії”, що ви футболісти, мовляв, гроші лопатою гребете, взагалі не працюєте, за що вам їх тільки платять. “А я йому у відповідь: “Одягни бутси, і вийди поле, спробуй, як воно”, – розповідає Геннадій Павлович Шмуригін. – І так це все мені було прикро, а плюс ще молодий, вітер у голові, марнославство грало. Слово за слово, і він мене першим вдарив, я у відповідь. А в нього під накидкою і форма, і погони. Забрали мене до каталажки. Ближче до 12-ї години ночі за мною тренер Володимир Мойсейович Григор’єв приходить і каже: “Гена, синку, нічого не можемо зробити. Ти йому погон відірвав і тепер ми тебе тільки в армію можемо здати”. Наступного дня зі мною розраховуються в “Енергії”, я з бутсами йду у військкомат і потрапляю за розподілом у Ромни Сумської області. В армії почав грати за дивізійну команду “Гвардія” на першість області”. 1966. На фото: у білій футболці “Гвардії” Геннадій Шмуригін.
Після “Прометея” Геннадій Шмуригін грав у команді “Авангард” (Вільногірськ). “Я на ігри їздив. Вільногірськ недалеко і там непогана команда підібралася, вона в цей час і чемпіоном області була, і наших хлопців із Дніпродзержинська там було чимало. Звідти зателефонували та сказали – приїжджай до нас на збори до Алушти. Перший сезон ми пристойно відіграли , А на другий сам по собі відчуваю, що ось починаю недоопрацьовувати. Ми були набагато сильніші за інших, і прогресу ніякого не було. Відсипали всім по п’ять-шість м’ячів, грати було нецікаво”. 1970 На фото: На зборах в Алушті Г.Шмуригін у верхньому ряду сьомий зліва.
Два дні тривали жаркі баталії (і в прямому і в переносному сенсі) в районі дренажного каналу на першому мікрорайоні. Міський турнір з пляжного футболу в честь Дня Незалежності України організував Центр “Спорт для всіх”. На фото: тренери О.Г.Таркін (“Айболить), Г.П.Шмуригін (“Інтер”) і інструктор Центру “Спорт для всіх” Марія Медведєва. 25.08.2007.
На полі стадіону “Буревісник” було проведено матч ветеранів дніпродзержинського футболу, присвячений 65-річчю тренера Геннадія Павловича Шмуригіна. На фото: Г.П.Шмуригін та Микола Крижанівський залишають автографи на м’ячі. 18.08.2011.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Вам також може сподобатись
