Перейти до вмісту
Тема про дослідження підземелля Дніпродзержинська (нині Кам`янське) цікавила багатьох, і тим чи іншим чином у різні часи була відображена журналістами. Так у 1991 році в газеті “Думка” було надруковано статтю О.Слоневського “Таємниці Верхньої колонії”. У 1998 році у газеті “Ведомости” спочатку з’явилося кілька матеріалів Ф.Любимова про підземні ходи міста, а потім була велика стаття І.Уварової про пошуки підземного міста. На проведеному в 2010 році засіданні краєзнавчого клубу, члени першої міської команди “Діггер буллз”особисто підтвердили існування деяких підземних споруд. “Якось увечері минулого року зібралося нас троє, Олександр Черніков, Юрій Пльонкін і я, – розповідає Ігор Чолінець. – Розмова зайшла на тему “підземних катакомб Парижа” (тоді по телевізору йшла така передача). Після чого вона плавно перейшла з паризьких підземель на дніпродзержинські. Ми робили фантастичні припущення, погоджувалися один з одним, сперечалися, загалом про це говорили до ранку, після чого вирішено було сходити в першу експедицію, яка була проведена 21 жовтня 2009 року. Саме це число стало днем народження нашої команди. А назву їй придумали зовсім випадково – під час першого спуску, метрів за десять від входу в підземелля знайшли таки старий череп бика, тому жартома запропонували назву “Діггер буллз”, що з англійської перекладається як “Копаючі бики”. Верхнє фото з архіву Ігоря Чолінця. 12.03.2010.
У хлопців з команди “Діггер буллз” є ще одна мета, це підвал у будинку священика, який знаходиться за кав’ярнею “Сніжинка”. “Ми вже там оглядали місцевість. Є підвал, який треба відрити від будівельного сміття. У нього спускаються металеві сходи, вбиті прямо в стінку. Я не думаю, що в підвал робили такі сходи як для бомбосховищ. Значить це не просто. У кладці досить стара цегла. Ще там є один отвір у підлозі. Але він засипаний конкретно сміттям. Якщо ми потрапимо до підвалу, то сподіваюся, що вийде досліджувати всю територію від Свято-Миколаївського собору до першої лікарні. Я думаю, що там все пов’язано”, – мрійливо каже Ігор Чолінець. Фото Д.Новикова. 03.02.2022.
“Подивившись кілька фільмів про катакомби Дніпродима і просякнувшись духом нових пригод, вирішили ми з товаришем теж спуститися на нульовий рівень нашого міста, в районі річпорту”, – говорить Валерій Чесноков. 18.06.2018.
Загадкове місце в районі Вовчого горла. 18.06.2018. Фото В.Чеснокова.
“Дійшовши до роздоріжжя колектора у Вовчому горлі, вирішили звернути вправо, тому що згідно з легендами звернувші наліво, звідти вже не повернулися. Тунель виявився коротким… дійшли приблизно до зупинки ДДРЕС. І не дивлячись на промоклі ноги і легку втому, вирішили повернутися і піти у бік Пеліна (Гімназійний проспект), шукати зниклих горе дігерів. Ця гілка виявилася набагато довшою. Під землею, важко визначити де ми були, здавалося, що дійшли до ДМК. Десь в районі вул. Спортивної або далі, колектор йде вправо і його діаметр різко зменшується, так що далі йти і повзти можливості немає. Загалом, отримали дозу адреналіну!”, – пише В.Чесноков. 18.06.2018.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Вам також може сподобатись
