Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 2251

 

Напевно, у керівника хімічного гіганта в Дніпродзержинську (зараз Кам’янське) був свій ангел-охоронець. Михайлу Аношкіну вдалося уникнути підвалів Луб’янки: протягом 28-річного керівництва заводом він отримав Державну премію першого ступеня, звання Героя Соціалістичної праці, три ордени Леніна, три ордени Трудового Червоного Прапора, орден Жовтневої революції та безліч медалей. Але нічого не буває вічним. Михайло Прокопович Аношкін у 1976 році пішов на заслужений відпочинок. На верхньому фото: Михайло Аношкін, Тамара Желобчаста, новий директор ПХЗ Юрій Коровін.

 

 

Юрій Коровін і Михайло Аношкін.

 

 

Панорама цеху №1 на ПХЗ. Зйомка з “етажерки” (відділення ПАФНК – поліалкілфосфорнітрильна кислота) цеху №3.

 

 

Сходи біля Комсомольського парку на ПХЗ.

 

 

Затока. За спиною фотографа турбаза 15-го цеху ПХЗ (залізничний цех) “Нептун”. На передньому водному велосипеді сім`я Юрія Смирнова.

 

Текст Віктора КУЛЕНКА.