Перейти до вмісту
Навесні 1936 року молодь Дніпропетровська на суботниках розпочала будівництво дитячої залізниці. Головний шлях завдовжки близько 2 км оточував ставок та майданчик атракціонів у парку імені Чкалова (нині парк імені Глоби). Частково він пройшов на місці вузькоколійки, побудованої для обслуговування відвідувачів Південно-Руської обласної сільськогосподарської, промислової та кустарної виставки 1910 року. Над ставком, естакадою, проходила одна з алей парку. У насипу цієї естакади для пропуску лінії залізниці було побудовано два тунелі, що отримали імена Пушкіна та Маяковського. На маршруті було дві станції – Жовтенят (після війни перейменована на Піонерську) та Комсомольська, а також одна проміжна платформа Депо імені Чапаєва, де розташовувалося локомотивно-вагонне депо. 6 липня 1936 року відбулося відкриття Малої Сталінської залізниці – другої залізниці в СРСР після Тбіліської. За час фашистської окупації дитяча дорога була практично знищена. Та вже 29 жовтня 1944 року на Дніпропетровській дитячій залізниці було відновлено регулярний пасажирський рух. Після розвінчання культу Сталіна по всій країні почалося перейменування всього, що було пов’язане з його ім’ям, тому з кінця 1961 року Мала Сталінська залізниця стала іменуватися Малою Придніпровською. Верхнє фото.
Журналіст газети “Событие” Віктор Куленко біля станції “Піонерська”. 20.06.2012.
На вулиці Виконкомівській триває благоустрій нової центральної площі Дніпропетровська – з фонтанами, лавками, кафе та магазинами. П’ятиповерховий торговельно-діловий центр планується ввести в експлуатацію наступного 2005 року. Введення вулиці в експлуатацію заплановано на вересень цього року. Це і інші фото та тексти журналістки газети “Событие” Анни Гаврик. 03.08.2004.
Набирати воду з артезіансьої свердловини на вулиці Білостоцького (біля будинку №36) люди приїжджають навіть із інших кінців Дніпропетровська (нині Дніпра). За словами Василя Сотнікова, лікаря міської санепідстації (СЕС), вода у цій свердловині нормальна, її якість контролює СЕС. 05.05.2005.
Спочатку на території в районі вулиці Груднева (Амур-Нижньодніпровський район Дніпропетровська) був цвинтар. Сюди під час голодомору та Другої світової війни звозили трупи померлих від голоду та розстріляних солдатів. Під землею, на глибині менше метра, все вистелено черепами. Парк, який з’явився тут пізніше, припускають жителі, тож так і називається – “Парк живих та мертвих”. Донедавна сюди звозили сміття з усієї округи. Рік тому народна артистка України Раїса Кузнєцова, керівниця циганського ансамблю “ЮСМАЛОС” разом зі своїм колективом вирішили очистити парк-звалище від сміття. Гроші, зароблені на виступах, артисти витрачали на будматеріали. Діти Сонця, так себе називають цигани-артисти, почали розгрібати смердючі купи і вивозити мотлох на звалище. Зараз тут з’явилися різнокольорові статуї, літній кінотеатр та фонтани. Ще учасники ансамблю планується встановити тут стіну плачу, капличку (місце де можна буде поставити свічку за похованих у цьому парку), а також пам’ятник загиблої польській родині та меморіал скорботної матері. 06.06.2005.
Вам також може сподобатись
