Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 2128

 

Весілля на старій Пушкарівці (Верхньодніпровщина). 1950-і роки. Верхнє фото з сімейного альбому Галина Прохоренко.

 

 

Будівництво крохмало-патокового комбінату (КПК) у селищі Дніпровському. Березень 1960 року. Фото з архіву Альони Артеменко.

 

 

Карта населених пунктів Верхньодніпровщини.

 

 

“Нагадаю, що жителі Верхньодніпровська почали відвідувати фотосправу у місті наприкінці 19 століття, – розповідає Альона Артеменко. – Саме у 1897 році місцевий житель Михайло Рейзін отримав свідоцтво на відкриття фотографічного ательє. Спочатку воно розташовувалося на вулиці Харківській (теперішня Дніпровська). Фотограф винаймав приміщення у будинку Курнатовського. Починаючи з 1903 року Рейзін змінив адресу фотосправи. На бланку паспорту вже фігурувала адреса “Собств. дом.” Будинок фотографа знаходився по вулиці Петровській (наразі Яблунева), на відрізку від вулиці Поля до Проспекту. Окремим приміщенням у домоволодіння фотомайстра було виділено фотопавільон з прозорим дахом для оптимального освітлення кадру (спогади старожилів). Пік його діяльності припав на перше десятиліття XX століття, коли городяни почали користуватися послугами фотографа. Фотозйомка проводилася в умовах фотопавільйона і мала в переважній більшості студійний характер. На усіх світлина майстра присутні відповідні фони і атрибути фотосправи того часу, а також умови посадки та постави моделей-верхньодніпровців. Стиль Михайла Рейзіна можна назвати стилем класичної, студійної фотографії кінця XIX століття. Але є в мене одне фото, яке мені дуже цінне. Це робота за рамками студії. Фото на подвір`ї, яке свідчить про те, що фотограф Рейзін почав практикувати виїзні фотосесії. На фото – родина лікаря Андрія Казанського у власному дворі: дружина Ольга, дочка Ніна та ще одна дитина, їм`я якої мені не відоме. За знайденими даними з архівних документів домоволодіння лікаря Казанського знаходилося на вулиці Гімназичній (наразі це вул. Авраменка)”.

 

 

Свідоцтво, видане Ларисі Василівні Білоусовій, якій після навчання курсів виробничого навчання на базі Верхньодніпровської СШ № 1 присвоєно кваліфікацію старшої піонервожатої. 06.05.1966.

Текст Віктора КУЛЕНКА.