ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1149

 

“У гранітному кар’єрі в Полтавській області, звідки колись возили для будівництва Дніпродзержинської ГЕС камені, одного разу робітники помітили брилу в півтора рази вище людського зросту, – розповідає краєзнавець Лідія Кирилівна Видайко. – І коли почався намив лівобережної частини Дніпродзержинська, було вирішено привезти її і встановити у вигляді пам’ятника. За спогадами Г. Кузнєцова, цей моноліт встановили в 1970 році між річкою Дніпро і передбачуваним місцем будівництва будинків майбутнього 9-го мікрорайону. А ось куди він потім зник, ніхто не знає. Або історія про це замовчує”. На верхньому фото з архіву групи “Транспорт DNDZ Днепродзержинск”: зліва направо Ігнатій Трохимович Новиков (заступник Голови Ради Міністрів СРСР, голови союзного Держбуд), Микола Михайлович Ктітарєв (голова виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів), Генріх Якович Кузнєцов (перший заступник голови виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів), Михайло Васильович Пашов (голова Дніпропетровського облвиконкому), дружина Новикова, Анна Родіонівна, Григорій Іванович Молочек (другий секретар Дніпродзержинського міськкому партії).

 

“На лівому березі тільки СШ № 40 та дитячий садок “Орлятко”, що знаходиться поруч з нею, викладені з цегли червоного кольору. Всі інші об’єкти соцкультпобуту споруджені з білого силікату, або панелей. Чому? Секрет виявився банально простий. “Спеціально замовлену червону цеглу везли з Бахчисарая, – каже Лідія Кирилівна. – Головний архітектор міста А. В. Кримцов запропонував облицьовувати на лівому березі школи і дитячі сади. Але потім з’ясувалося, що цегла виявилася неміцною, і від цієї затії відмовилися”.

 

 

Вулиця Харківська (перший мікрорайон). 1980-і роки. Фото з архіву групи “Транспорт DNDZ Днепродзержинск”.

 

Покинута будівля дитсадка № 94 на вулиці Харківській, 49. 28.04.2020.

Зразковий дитсадок  “Ясочка” на вулиці Харківській, 33. 08.01.2018.

Текст Віктора КУЛЕНКА.