СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1965

 

Ривок виконує важкоатлет СК “Дзержинка” Василь Плиска. 1980-і роки. Верхнє фото.

 

 

На помості важкоатлет СК “Дзержинка” Сергій Родіонов. 1980-і роки.

 

 

Мати Султана Рахманова Тетяна Коваленко родом із села Дніпрове-Кам’янка (Верхньодніпровський район, Дніпропетровської області). Батько з Кара-Калпакської АРСР (Узбецька РСР). “Народився Султан у Середній Азії, а занесло його сюди після того, як старший брат, який займався боксом, приїхав на батьківщину матері, – розповідає Володимир Ніколіч. – Султан, будучи ще пацаном, теж трохи займався боксом. Якось на пляжі, трохи підкачаного, стрункого хлопця побачив Володимир Степанович Устіч і запропонував зайнятися важкою атлетикою. Султан спочатку відмовлявся, посилаючись на заняття боксом. Та тренер настояв на своєму. Після кількох років занять штангою на Рахманова вже зробили ставку. І з ним став займатися Едуард Павлович Бровко. На той час хлопець уже був одружений, і для того, щоб забезпечити сім’ю житлом, а спортсмену приділити більше уваги для тренувань, йому облспорткомітет запропонував переїхати до Дніпродзержинська і влаштувати на роботу у залізопрокатний цех Дніпровського металургійного заводу. Тоді в Радянському Союзі не визнавали професійного спорту і практично всі спортсмени десь “працювали”. Тренувався Султан за індивідуально розробленим планом, за своєю методикою на “Дзержинці”, куди до нього з Дніпропетровська кілька разів на тиждень приїжджав Бровко. Перед Олімпійськими іграми у Москві 1980 року Рахманов вже переїхав жити до обласного центру”. На фото В.Ніколіч і С.Рахманов.

 

 

Свідоцтво, яким Комітет по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів УРСР нагородив суддю республіканської категорії Олександра Дмитровича Алексеєнка за хороше суддівство чемпіонату УРСР з важкої атлетики. 02.11.1978. З сімейного архіву О.Д.Алексеєнка.

 

 

Першість міста з важкої атлетики. Вихованці династії тренерів Петерімових Олексія, Василя і Сергія. 12.11.2015.

Текст Віктора КУЛЕНКА.