СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1908

Учні радіргуртка Станції юних техніків. 1984. Верхнє фото Я.Куценко.

 

Робота учня радіогуртка СЮТ Миколи Стьопіна. 1984. Фото Я.Куценко.

 

 

У місті були гуртки, виховавші чимало фанатів-радіоаматорів. Спогадами про свою радіоаматорську роботу поділився Віталій Іванович Шрамко. “Моя перша спроба “захворіти” цим хобі відноситься до 1953 року, коли я вчився в шостому класі, – згадує В.Шрамко. – Напроти нашого будинку, в жіночій середній школі № 18 (надалі будівля магазину “Меркурій”) був Палац піонерів. З технічних в ньому працювали авіамодельний, судномодельний і радіогурток. Я хотів записатися в радіогурток. Але керівник Віктор Петрович Жировой відмовив, мотивуючи тим, що я ще маленький. Тоді я почав відвідувати судномодельний гурток, а радіо вирішив освоїти самостійно. Величезну допомогу в освоєнні радіосправи мені надав журнал “Юний технік”, який виписувала наша сім’я, а також книги по радіоаматорським конструкціям. Вирішив повторити шлях всіх радіоаматорів і зробити детекторний приймач. У магазинах тоді напівпровідникових діодів не було, але опис, як виготовити діод був. Це ще послужило і початком мого освоєння хімії. Не все спочатку виходило гладко. Але з часом такі конструкції, лампові приймачі вже стали працювати. У 1958 році ми, молодь, отримали дозвіл на будівництво і роботу радіостанцій. Я тоді працював з позивним UB5CHI. Попутно з закінченням індустріального технікуму, закінчив і радіоаматорські курси”. На фото: радіопередачу веде Віталій Шрамко. 1959.

 

 

Центральний рідіовузол СК “Прометей”. 1960-і роки.

 

 

Радіогурток клубу “Юний технік” в Палаці культури “Хімік”. 1990.

Текст Віктора КУЛЕНКА.