Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 882

 

На стадіоні “Перемога” 26 серпня 1978 року відбулося святкове закриття фіналу третьої Всесоюзної комсомольської військово-патріотичної гри “Орлятко”. Команда Дніпродзержинського технікуму фізичної культури посіла друге місце.

 

Баскетболісти ДКФВ на святкування 80-річчя спортивного закладу. 01.10.2010.

 

На першому дзвінку в коледжі фізичного виховання. Перший корпус. 01.09.2011.

 

 

Прихід весни в коледжі фізичного виховання вирішили зустріти конкурсом краси. Змагання “Міс ДКФВ”, де панують елегантність і харизма, грація і чарівність, чарівність, привабливість, спортивна фігура і шарм проводяться вже в двадцять перше раз. Учасницями огляду красунь стали найактивніші, чарівні і талановиті дівчата – представниці восьми різних спортивних спеціалізацій коледжу. Головним критерієм при відборі кандидаток були не тільки зовнішні дані, а й їхнє щире бажання включитися в активне соціальне життя. Програма “Міс ДКФВ” включала в себе чотири конкурси. Дуже сподобався глядачам показ вечірніх суконь “Принцеса балу”, де кожна учасниця представила свою мрію про перший бал. Організатори вважають, з чим цілком згодні і учасниці конкурсу, що творчість і інтелект – такі ж складові краси, як красиві форми і чарівність. Яскравими фарбами заграли на сцені дівчата, що з’явилися в національних українських костюмах, розкриваючи своє знання традицій та історії України в конкурсі “Моя Батьківщина”. Здавалося, сама Україна розцвіла на сцені як чудова квітка. Серед номінацій були “Міс артистичність” і “Міс національний колорит”, “Принцеса балу” і “Міс граціозність”. Жодна конкурсанта не зникла без нагород. А титул “Міс ДКФВ-2014” отримала студентка другого курсу (спеціалізація “баскетбол”) Євгенія Холова. Корону переможниці урочисто вручив директор коледжу Віктор Іванович Чібісов. Першою і другою віце-міс стали студентки другого і першого курсів (спеціалізація “спортивна гімнастика”) Аліса Нікітіна та Ірина Каплун. 13.03.2014.

 

Вид з вулиці на вхід в ККФВ. 17.04.2014.

Текст Віктора КУЛЕНКА.