Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 825

 

Представники олімпійської команди Туреччини з боксу під ча відкриття матчевої зустрічі зі збірною Дніпродзержинська. СК “Дзержинка”. 24.01.1996. Верхнє фото.

 

Виступаючи в команді “Восток” (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька області) дніпродзержинський боксер, майстер спорту Владислав Войталюк став переможцем матчевої зустрічі. Фінальні поєдинки пройшли 27 жовтня в Харкові, де “Схід” виграв у “Заходу” (Черкаська, Київська, Львівська області та АР Крим) чемпіонат України серед збірних команд боксерських клубів. На рингу в легкоатлетичному манежі олімпійського спорткомплексу ХТЗ відбулися вісім поєдинків. У змаганнях брали участь імениті і відомі майстри шкіряної рукавички, зокрема члени олімпійського резерву України, які пізнали смак перемог на різних престижних турнірах: срібний призер чемпіонату Європи-2012 серед спортсменів 19-22 років Геворг Манукян, представники «Українських отаманів» Іван Ільницький та Сергій Лапін, неодноразові призери чемпіонату України Олег Прудкий, Тигран Симонян, Мігель Оганісян і Владислав Войталюк, а також інші відомі боксери-любителі – майстри спорту та майстри спорту міжнародного класу. В кінцевому підсумку перемогу з рахунком 5:3 святкувала команда “Схід” (синя форма). У ваговій категорії до 75 кг дніпродзержинський майстер спорту Владислав Войталюк (1991 р.н.) бився проти Олександра Коптєва (1990 р.н., АР Крим). Уже в першому раунді судді зупинили бій за явної переваги вихованця ДЮСШ № 1 (перший тренер І.Урбе), який нині захищає кольори дніпропетровського “Майстра” (тр. Є.Бабенко). Середньоваговик з Дніпродзержинська був визнаний кращим боксером і нокаутером як звітної зустрічі, так і всього чемпіонату України серед збірних команд боксерських клубів. 11.10.2013.

 

Боксер Олександр Миргород і тренер ДЮСШ № 1 Вадим Бурбига. 16.08.2019.

 

Грамота рядового Валерія Шульги за перемогу в боксерському турнірі. 07.01.1978.

 

Комсомольська характеристика на рядового Групи радянських військ в Німеччині В.П.Шульги. 07.10.1978.

Текст Віктора КУЛЕНКА.