FOTIK

ІСТОРИЧНІ МИТТЄВОСТІ МІСТА

Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1571

У вересні 1971 року було організовано школу фігурного катання ДЮСШ “Промінь”, в яку входили 12 груп по 25 учнів віком від 4 до 15 років. Вже за два роки наші фігуристи почали брати участь у всеукраїнських юнацьких змаганнях. А в 1973 році на ковзанці за авторською програмою тренера Володимира Ілліча Домрачева почали проводитися змагання “Кубок жовтенят” серед фігуристів-початківців віком до дев’яти років. Ця програма зацікавила тренерів фігуристів-початківців не тільки України. Досить сказати, що до нас приїжджали фігуристи Києва, Харкова, Одеси, Москви, Череповця, Саратова, Тули, Єревана та інших міст. Цей турнір став традиційним та проводився 10 років поспіль. Вже за три роки дві танцювальні пари та три одиночниці виконали норматив кандидатів у майстри спорту на всеукраїнських змаганнях. Це Людмила Бойко – Юрій Сухоленцев (на верхньому фото), Олександра Редіна – Ігор Захаров, а також одиночниці Любов Михайленко та дві Ірини Іванови (одна з Дніпропетровська, інша з Дніпродзержинська).

 

 

 

 

Газета “Дзержинець” 11 листопада 1969 рік.

 

 

Диплом Тетяни Бабенко за перше місце в турнірі “Кубок жовтенят”. 1991.

 

 

Вигравши вдруге чемпіонат України, пара Євгена Філоненко-Ігор Марченко поїхала у 1998 році на зимові Олімпійські ігри до японського міста Нагано. Планувалося, що на Олімпіаді український дует мав увійти до десятки. Але 11 місце, яке вони посіли, фігуристи вважали невдачею.

 

 

“У нашій групі я не був найсильнішим. Зі мною поряд виросли такі знамениті спортсмени як олімпійський чемпіон Олександр Горшков та призер чемпіонатів світу Олександр Горелик, Андрій та Людмила Олехови, соліст Київського балету на льоду Іван Крючков, – розповідав В.І.Домрачев. – Стрибав я не сильно, але моєю “коронкою” було обертання дзигою, де я міг встояти більше 25 оборотів. У 1957 році я переніс складну операцію гнійного апендициту, виживши після клінічної смерті, після чого була перерва на півроку. Брав участь на першостях Москви у 1958-59 роках та першості “Локомотива”, входив у десятку найсильніших при 20-25 учасниках. Виконав перший спортивний розряд. Після цього пробував себе у парному катанні з різними партнерками. Але в 1960 році на тренуванні лезом ковзана отримав травму литкового м’яза і припинив активні заняття”. Та навіть вже в досить поважному віці Володимир Ілліч виходив на лід і виконував свою “коронку”. 2017.

Текст Віктора КУЛЕНКА.