XXXVI чемпіонат СРСР (1974), вища ліга. Стадіон “Метеор”. “Дніпро” – “Кайрат” (Алма-Ата). 1:0. Гол на сьомій хвилині забив Василь Лябик, вихованець дніпродзержинського футболу.  Верхнє фото спецкора газети “Дзержинець” Альвіна Олександровича Барандіна з архіву Андрія Бородіна

На стадіоні “Перемога” 4 липня 2015 року в честь 25-річчя приватного акціонерного товариства “Керамет” відбулася футбольна зустріч між командами ДМКД і “Керамет”. Після свистка головного судді В.Берковского (допомагав йому В.Флокій) розпочалася зустріч. Відразу треба відзначити, що суперники грали в своє задоволення. Над ними не висів дамоклів меч, забезпечити результат будь-яким способом. До того ж команда ДМКД грала зовсім не основним складом. У ній найдосвідченішим була четвірка гравців, вік яких перевалив уже за п`ятдесят. Молодь “Керамет” взяла ініціативу в свої руки відразу і втілила її в забитий м’яч. Героєм став Ян Білостоцький. Суперник не здався і відповів голом Дениса Єськова. В кінці першої тридцятихвилинки (за обопільною згодою команд, саме стільки тривав кожен тайм) “кераметчик” Олександр Лиша вивів свою команду вперед. Після невеликого перерву матч відновився. І відразу ж ювіляри забили третій м’яч. Автором голу став Антон Лушанін. Але суперник не здався, а навпаки активізував свою гру. Футболісти ДМКД, що називається, “висіли” на воротах “Керамета”. Така гра принесла свої плоди. Давид Белявський скоротив рахунок. Але на більше вже ні у кого не вистачило ні сил, ні часу. Підсумковий рахунок 3:2 на користь “Керамет”. У складі ювілярів грали Чебанов Олександр, Дергачов Євген, Хоруженко Дмитро, Пацюк Олександр, Лиша Олександр, Лушанін Антон, Македонський Дмитро, Дзоз Дмитро, Мельник Максим, Білостоцький Ян, Зіненко Данило, Романюк Богдан, Сплавський Ігор, Непорада Сергій, Недбайло Дмитро.

 

Прес-конференція ФК “Сталь”. Головний тренер Ерік ван дер Меєр, президент клубу Вардан Ісраелян, капітан команди Максим Каленчук вийшли до засобів масової інформації та відверто відповіли на злободенні, в тому числі і “незручні” питання. 08.04.2016.

 

ВІДЕО ГОЛА “Сталі” у ворота “Макіївугілля”

Завершився футбольний матч другого попереднього етапу Кубка країни з футболу. Дніпродзержинська “Сталь” на своєму полі приймала команду “Макіїввугілля”. Якщо судити за складом команд, то гості виглядали набагато старше за наших хлопців. Судіть самі, самому віковому футболістові “Макіївугілля” Ігорю Швидько через місяць виповниться … 40 років! А граючому тренеру і капітану команди, легендарному Едуарду Цихмейструку (на фото крайній ліворуч в білій футболці) і Олександру Цокуру вже 38. На два роки молодший Віктор Ареф’єв. Тому багато хто сподівався, що наші футболісти просто перебігають їх. Але не тут-то було. Дніпродзержинські гравці якось мляво атакували і довго не могли створити більш-менш небезпечну ситуація у макіївських воріт. Правда, “сталевари” хоча і забили гол на 34 хвилині, але на поле превалювала не їхня молодість, а досвід гостей. Та й гол вийшов курйозний. Після того, як метрів з 20 був пробитий штрафний, голкіпер не зафіксував м’яч і випустив шкіряну кулю з рук. Але тут як тут опинився Джейхан Алієв, який добив його у ворота. Другий тайм почався з небезпечного моменту біля воріт “Сталі”, коли І.Швидько пробив з дуже близької відстані головою, але м’яч потрапив у штангу. З виходом на поле Олега Шутова гра стала більш жвавою. Футболісти “Сталі” забили навіть гол на 64 хвилині. Але арбітр не зарахував його, вважаючи, що наш гравець перебував в офсайді. Друга 45-хвилинка виявилася цікавішою ніж перша. Могли відзначитися Шутов, Алієв, Гаранян, Савченко. Але, на жаль, не вистачило чи то вміння, чи то везіння. В результаті “Сталь” таки довела гру до фінального свистка з результатом 1:0. Треба ще сказати, що на гру команду “Сталь” виводив молодий тренер Андрій Гузенко. 17.08.2012.

 

Грамота, якою комітет по фізичній культурі і спорту при міськвиконкомі нагородив гравця команди “Ремонтник” ремонтно-силового цеху заводу імені Дзержинського Оліфіренко Володимира, посівшого перше місце в Кубку Дніпродзержинська по футболу. 09.05.1973.

Текст Віктора КУЛЕНКА