FOTIK

ІСТОРИЧНІ МИТТЄВОСТІ МІСТА

Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1104

 

Відслуживши армію, Віталій Жосан відновив участь у танцювальному гуртку студентського клубу “Полум’яні зорі”, де його тренували Микола Ілліч і Марина Михайлівна Дрьоміни. “Так як бажаючих танцювати в” Елегії “було дуже багато, а керівники її не в силах були навчати всіх, то найдосвідченіші танцюристи допомагали Дрьоміним, – розповідає В.Жосан. – Одну з груп навчали і ми з Лілею, яка вже була моєю дружиною. Так з’явилася пізніше “Лілея”.

На початку 90-х років подружжя Жосан влаштувалося працювати до Палацу металургів, продовжуючи виступати в різних змаганнях. Танцювали вони активно до народження дочки Діани в 1993 році.

Найбільш пам’ятним виступом для Віталія і Лілії Жосан став всесоюзний турнір в Києві в 1986 році. Тоді вони вийшли в фінал і зайняли четверте місце. “Коли ми підбігли до Марини Павлівни дізнатися як виступили, вона крізь зуби сказала” Я до вас пізніше підійду “, – згадує Віталій. – Я стою за лаштунками, трясучись і думаю, що ж ми не так станцювали. За те, що ми не потрапили до призової трійки, нас уб’ють. Але коли вона підбігла, обняла і цілуючи нас сказала: “Вибачте. Просто ззаду сиділи люди і говорили про вас. Я не хотіла, щоб вони зрозуміли, що я ваш керівник і чула їхню розмову”. А говорили вони що ця пара з Дніпродзержинська всіх покорила, і що Дніпродзержинськ рулить. Це був наш перший яскравий і дуже потужний успіх. Після якого попадання в фінали на всеукраїнських, регіональних змаганнях стали для нас нормою. Але чемпіонами ми так жодного разу і не стали. Найвище офіційне досягнення – срібні призери Дніпропетровської області, якими ми ставали двічі”. На верхньому фото Лілія і Віталій Жосан (праворуч).

 

Свій танцювальний шлях Катя Ратушна почала ще в дитинстві, коли на танці її привела бабуся. Поступово змінювалися клуби і партнери: почавши з трьох років займатися в ПК ім. Горького у Миколи Дрьоміна, в вісім років Катя перейшла в СК “Сокіл”, а ще через чотири роки в ансамбль бального танцю “Лілея”. Але, півроку тому перед Катею відкрилася перспектива тренуватися в Дніпропетровську, в танцювальному клубі Гуків. “У Дніпропетровську рівень набагато вищий, хоча всі мої попередні тренери теж дали мені дуже хорошу базу, – каже дівчина. – Спочатку я спробувала станцювати з новим партнером Єгором Гуковим (син тренерів), а потім вже остаточно вирішила перейти в цей клуб”. Майже по всім буднім дням дівчина їздить до Дніпропетровська на тренування, а у вихідні бере участь в змаганнях. 17.11.10.

 

Приємно було почути імена дніпродзержинських танцюристів Анни Анікіної і Родіона Матухно під час нагородження на чемпіонаті області, який пройшов в рамках Кубка мера “Dnepropetrovsk Mayor`s Cup-2014”. “Я виступала зі своїм новим партнером, Родіоном Матухно, – розповідає Анна Анікіна. – Родіон вчиться в одинадцятому класі СШ № 23. Ми стали танцювати парою в клубі “Лілея” у тренерів Лілії та Віталія Жосан зовсім недавно, з вересня цього року. Виступаючи в категорії “молодь-1” в європейській програмі (вальс, танго, віденський вальс, повільний фокстрот і квікстеп) посіли третє місце. А в кінці минулого місяця на турнірі “Krivbass Open-2014″, який проводився в Кривому Розі, стали переможцями”.

 

Новий навчальний рік для танцювально-спортивного клубу “Сокол” ропочався дуже вдало. Наказами Міністерства молоді та спорту країни звання Майстер спорту України присвоєно танцювальній парі Владиславу Дегтяревському і Поліні Яловенко. Потрібно нагадати, що на початку березня в Харкові пройшов національний чемпіонат зі спортивних танців. Вихованці тренерів Сергія і Олени Сокол, а також їхнього сина Сергія Сокола, у молодіжній категорії європейської програми стали срібними фіналістами. 06.09.2019.

 

 

Яні Калісецькій в січні 2020 присвоєно звання кандидата у майстри спорту України зі спортивних танців.

Текст Віктора КУЛЕНКА.