Перейти до вмісту
“На вічну пам’ять Михайлу Петровичу, хорошому товаришеві по роботі і спільному життю в Німеччині від Жорика А.”. На верхньому фото Михайло Петрович Молчанов по середині. 10.03.1945.
На знімку, зробленому 28 жовтня 1958 в честь 40-річчя ВЛКСМ, старі комсомольці Дніпродзержинська. Другий ряд третій зліва Григорій Петрович Молчанов (28.09.1901-09.05.1986). Його дружина Олена Гнатівна (за першим чоловіком Шевченко) нижній ряд друга праворуч. Олена працювала прокурором. Григорій в п`ятнадцять років почав працювати слюсарем на металургійному заводі в с.Кам`янському. Одним з перших вступив до осередку РКСМ. У роки громадянської війни пішов добровольцем у Червону Армію, брав участь у багатьох боях. Після демобілізації став студентом робітфаку.У роки індустріалізації працював завідуючим бюро обладнання, помічником головного механіка на металургійному заводі імені Дзержинського. Під його керівництвом впроваджувалось у виробництво чимало наукових розробок. У передвоєнні роки Григорій Петрович був заступником начальника механічного, помічником начальника мартенівського цехів, заступником головного механіка заводу з обладнання, начальником відділу капітального будівництва. З перших місяців війни Г.П.Молчанов бере активну участь у евакуації металургійних підприємств, налагоджує їх роботу в нових умовах. В цей час він працює помічником начальника доменного цеху Магнітогорського металургійного комбінату, а з 1943 року – заступником директора Макіївського металургійного заводу з капітального будівництва. У перші післявоєнні роки Г.П.Молчанов очолює відділ механізації заводу імені Дзержинського, а згодом будівельне управління “Прокатбуд”. До виходу на пенсію у 1957 році працював головним інженером відділу капітального будівництва заводу.
Григорій Петрович і Олена Гнатівна Молчанови.
Товариш по службі.
Водій Борис Молчанов ліворуч. Тюмень. 1950.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Вам також може сподобатись
