КАМ`ЯНЧАНКА ДАР`Я КОТ БУДЕ ГРАТИ В ГАНДБОЛЬНІЙ КОМАНДІ ІЗРАЇЛЮ

 

Після майже річного перебування в словацькій “Ювенті” гандболістка Дар`я Кот, вихованка тренерів Олексія Комиха і Олега Усенка з Кам`янської ДЮСШ № 1, підписала контракт з командою “Хапоель” із ізраїльського міста Ашдод.

В 2017 році Дар`я Кот підписала контракт 1+1 з командою “Ювента” із словацького міста Михаловце. Наприкінці цьогорічного літа він закінчився. Виступаючи в чехо-словацькій лізі наша землячка виграла з командою Кубок Словаччини, стала переможницею словацького чемпіонату та бронзовим призером ліги. А першого вересня спортсменка вже стала повноправним гравцем команди “Хапоель” із ізраїльського міста Ашдод. “Я підписала з командою “Хапоель” контракт на один рік, а потім буде видно, можливо його пролонгуємо – повідомила Дар`я. – Я тільки приїхала в Ашдод. Для мене керівництво клубу знімає квартиру, яка знаходиться в десяти хвилинах ходьби до Середземного моря. До речі, я проживаю в ній разом з гандболісткою із Сербії. Коли я ще грала в Туреччині, то там теж проживала з сербкою, яка допомогла опанувати сербську мову. Чемпіонат Ізраїлю розпочнеться в жовтні. Поки що тренуємось раз в день. Тому є можливість щодня відвідувати тренажерний зал. Наскільки мені відомо, 16 вересня наша команда буде грати в якомусь турнірі. Я навіть ще не знаю під яким номером буду грати. Раніше мені в кожній команді давали можливість виступати під моїм фартовим одинадцятим номером, з яким я розпочинала свою кар`єру ще в Київському спортивному ліцеї-інтернаті. А в “Хапоелі” під цим номером уже грає моя партнерка”.

Хочеться вірити, що досвід і професіоналізм Дар`ї Кот допоможуть команді “Хапоель” завоювати чемпіонський титул (“Хапоель” Ашдод закінчила минулий сезон на шостому місці). Так як це їй вдавалося робити в Україні, Туреччині та Словаччині.

ДОСЬЄ

Кот Дар’я Олександрівна, гандболістка.
Народилася 26 липня 1994 року в Дніпродзержинську.
Навчалася в СШ № 20.
Закінчила Київський спортивний ліцей-інтернат.
Грала в командах БВУФК (Бровари), “Карпати” (Ужгород), “Кастамону” (Туреччина), “Ювента” (Словаччина).

Текст Віктора КУЛЕНКА.