ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 2299

 

До лютого-березня 1964-го року було закладено фундаменти лише трьох житлових корпусів піонерського табору “Дзержинець”. Щоб відкрити його у намічені терміни (до літа), будівельні роботи почали вести цілодобово, три зміни. Кожен працівник Дніпровського металургійного заводу повинен був відпрацювати на будівництві табору не менше 24 годин. Трудящі приїжджали на суботники та недільники, займалися земляними роботами, прибирали сміття, допомагали будівельникам. Майданчик під майбутній піонерський табір на березі Орелі оточували 600 гектарів лісу, а зима 1964-го, як і два попередні, видалася дуже сніговою – покрив снігу в лісі досягав 60-70 см. На ділянці від Китайгородського мосту до “Дзержинця” чергував трактор-тягач, що забезпечував супровід транспорту з будматеріалами з бездоріжжя. Через будівництво греблі дніпродзержинської ГЕС транспорт до будмайданчика табору добирався манівцем через Дніпропетровськ. Довжина колії становила 132 км. Дорога в один бік займала 4 години. Коли після відкриття табору було остаточно “підбито” вартість бюджету будівництва, виявилося, що транспортні витрати становили 45% від загальної суми. Верхнє фото.

 

Фонтан на території табору відпочинку “Лісова казка”. 24.06.2018.

 

Конкурс “Міс-красуня” дитячого табору відпочинку “Дзержинець”. 2002.

 

В “Дзержинці” працював один з чудових гуртків “Шишкарики”, яким керував Олександр Володимирович Назаренко. Діти цілими загонами ломилися на заняття гуртка. Сотні чудових виробів з шишок відвезли на пам’ять додому вони з табору. 18.08.2012.

 

Сцена літнього кінотеатру в таборі відпочинку “Лісова казка”. 24.06.2018.

Текст Віктора КУЛЕНКА.