Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 2106

 

Вид з майданчика перед кінотеатром “Ювілейний” на нижню частину Аул. На передньому плані три рекламні щити кінофільмів, які демонструвались в кінотеатрі, що відкрився в 1970 році. Через дорогу місце, де зараз знаходиться Свято-Троїцька церква (зареєстрована 24.10.1991). По середині фото двоповерховий дитсадок. На березі Дніпра видно затоку. 1971. Верхнє і всі інші фото з персонального архіву Віктора Васильовича Бабенка.

 

 

Ведеться асфальтування майданчика перед кінотеатром “Ювілейний” в Аулах. 1970.

 

 

Біля будинків № 19 і № 21 на вулиці Шевченка. Аули. 1970. Стоять Володимир Миколенко (“Синок”) з Києва і Сергій Молибога. Сидять Олександр Богун, …. 1970.

 

 

Двоповерховий торговий комплекс відкритий у 1964 році. Ліворуч вхід в їдальню, яка знаходилася на другому поверсі. На першому поверсі зліва за рогом знаходився магазин “Канцтовари”. Праворуч магазин “Промтовари”. Біля комплексу знаходилася зупинка автобуса “Дніпродзержинськ – Аули”, який ходив щогодини. 1971.

 

 

Перехрестя вулиці Шевченка і Шкільного провулку. 1970. Як згадує Віктор Бабенко, він бачив документ, в якому йшлося, що центральною вулицею на нових Аулах (верхня частина, яка виникла після переселення мешканців селища з затопленої Дніпродзержинським водосховищем – нині Середньодніпровським) повинна бути саме вулиця Шевченка. А поміж будинками № 23 і № 25 (у верхній частині провулка) мав бути створений сквер з памятником Кобзарю. Але всі задумки так і залишилися лише на папері. Головною стала вулиця Пушкінська (нині Центральна). Вулиця спочатку була забрукована, а потім заасфальтована. А місце перехрестя вулиці, яка носить імя великого українського поета, і Шкільного провулку, так і залишилася не заасфальтоване, у вибоїнах і бур`янах.

Текст Віктора КУЛЕНКА.