Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 2095

Віктор Куленко з листопада 1974 по січень 1977 року служив в прикордонних військах. Призивався Криничанським райвійськкоматом. 1975. Верхнє і всі інші фото з архіву В.В.Куленка.

 

 

Був такий вираз на російській мові: “Есть на свете три дыры – Каахка, Кушка и Мары”. Так ось, я потрапив служити на прикордонну заставу № 12 (до 1978 року “Каушут”) Каахкінського загону Середньоазіатського прикордонного округу.
Нумерація, назви та позивні прикордонних застав Каахкінського загону.
1 Гяурс “Амур”
2 Яшлик “Акація”
3 Ахсу “Бачок”
4 Баба Дурмаз ім.Кравченка “Біном”
5 Сундуклі “Блок”
6 Артик “Булат”
7 Курен-Кала “Бурав”
8 Каушут “Ваза”
9 Казган-Кала “Вінець”
10 Шор-Кяріз “Газон”
11 Чильгез “Диктор”
12 Хівеабад “Жетон”
13 Арчиньян “Вібратор”
14 Дейча “Заграва”
15 Чарлик “Забій”
16 Келат “Затока”
17 Шурджа “Зеніт”
18 Хаджі-Булан “Клен”
19 Махмал “Комета”
20 Душак РСП
Позивний вузла зв’язку загону – “Ельбрус”. № тел. 21-469.
На фото: залізнична станція Каахка в Туркменській РСР. 1975.

 

 

Під час служби в армії, я продовжував співробітництво із ЗМІ. В даному випадку це була газета “Дзержинець” – друкований орган Середньоазіатського прикордонного округу. Моя замітка “Бачу ціль”. 1975.

 

 

За сигналом тривоги бойова обслуга прожектора прибуває на задану ділянку державного кордону. Після чого екіпаж або супроводжує прикордонний наряд вздовж ділянки інженерних споруд, або підсвічує ділянка місцевості, по якому імовірно пройшов порушник режиму кордону. Прожектор працює в парі з РЛС, яка вночі виявивши об’єкт, дає точні координати для бойової обслуги АПМ-90 і навідник встановивши координати на прожекторі, “вистрілює” променем точно в місце вказане РЛС​​, що дає факт раптовості виявлення порушника державного кордону. На фото: рядовий Вахрашин “відпочиває” на прожекторній установці АПМ-90. 1976.

 

 

Застава “Каушут” була в прикородонному загоні єдиною, на території якої знаходився плавальний басейн. Спорудили його десь на початку 1970-х років силами прикордонників. Влітку, у вільний час ми годинами не вилазили з прохолодної води, коли температура повітря сягала вище сорока градусів за Цельсієм. 1976.

 

 

21 квітня 1976 року селевий потік, що хлинув з гір Копетдагу, відрізав від застави декілька прикордонних нарядів. Вони не могли перейти через вирву шириною з десяток метрів і з такою ж глибиною. Як бритвою було зрізано асфальтове покриття Ашхабадського шосе. І лише наступного дня, коли вода схлинула, на заставу стали повертатися наряди. На фото: старший прикордонного наряду єфрейтор Чайка і рядові Аксютін та Семенчук.

 

 

Забава з коброю. Умільці ловили рептилію, зашивали їй рота і фотографувалися (потім кобру відпускали, але доля її була вирішена). Можете уявити реакцію батьків, які побачили свого сина зі змією на шиї. На фото: забавляється рядовий Артєєв. 1976.

 

 

Єфрейтор Бондаренко з Кадором. 1976.

 

 

Біля вбитого дикобраза. Голки як сувеніри відсилали в посилках додому. 1977.

 

 

“Прощай кордон” (“Прощай граница”).

Текст Віктора КУЛЕНКА.