Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1174

 

Багато заводчан пам’ятають, що тут був відділ кадрів ДМК. Але ця будівля була побудована для дитячого саду ще до революції. У ньому виховувалися діти жінок, які працювали в основному в заводоуправлінні. Зліва від дитячого садка була перукарня (потім військово-обліковий сектор ДМК). Маленька будівля пізніше була добудована. Здоровенний, міцний перукар Яша в повоєнний час щодня ходив в кабінет голити директора заводу.  Внизу за цією будівлею знаходився заводський стрілковий тир. 11.10.2012. Верхнє фото.

Будівля, де раніше перебувала редакція газети “Знамя Дзержинки”, в дореволюційні роки була житловим будинком директора заводу. З цього будинку чекісти забрали директора І.П.Манаєнка, пізніше репресованого. “Ми жили в сусідньому будинку, тому двір був загальний, – розповідав краєзнавець Ігор Вікторович Подзерко. – Я пам’ятаю як його старший син Олег їздив у дворику на педальному автомобілі. А ми із заздрістю дивилися на нього. Замість безглуздої прибудови до будинку (будівля ВАСУП) раніше похило спускалася алея в парк. Тепер там знаходиться водолікарня і інші, пізніше зведені, будівлі. Уздовж алеї стояли скульптури, а внизу знаходився фонтан. Правда в моєму дитинстві (30-ті роки) скульптури були вже знесені. Після війни в будинку розміщувавася ВНТІ, на першому поверсі їдальня для інженерно-технічних працівників. Пам’ятаю там був розкішний камін. До сих пір в будівлі ще стоять двері, піч і сходи, що ведуть на другий поверх, які були встановлені першоначально. До сих пір на підлозі під’їзду лежить кахель, покладений при споруджені будинку. Аналогічний кахель лежить і в лікарні № 1, і в Свято-Миколаївському храмі”. 11.10.2012.

 

Ще в дореволюційний час, по обидва боки сходів, що ведуть до заводської прохідної, з внутрішньої частини заводу, були встановлені дві скульптури левів. Ці грізні на вигляд тварини досі стоять на сторожі, як би охороняючи спокій металургійного підприємства. Час безжально руйнує все навколо. І тільки пара левів стоїть непорушним стражем воріт. “Із зовнішнього боку прохідної, ще в 50-х роках стояли дуже красиві скульптури інших тварин, янголята, – розповідав краєзнавець Юрій Питель. – А коли почалося інтенсивне будівництво будинків в Романкове, тут навіть міліція виставляла пости, щоб уберегти від крадіжок скульптур. Але люди примудрялися випилювати цю красу і ставити у себе на подвір’ях”. 11.10.2012.

 

В одному з будинків у Прохідному тупику, коли жителів відселили з санітарної зони, директор ДМК Ю.Борисов хотів зробити готель “Інтурист”, але йому заборонили. Зате поруч відкрився інший готель – “Реал”. 15.09.2017.

 

Прохідний тупик. Вид на колишню фільтраційну станцію (на задньому плані). 15.09.2017.

Текст Віктора КУЛЕНКА.