ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1125

 

В цьому році Палацу культури “Хімік” виповнилось 50 років – тобто він перебуває “в самому розквіті сил”.

Цікаві факти свого часу згадував Петро Кисилевич Фішбейн, екс-директор Народного музею історії ВАТ “Дніпро-Азот”. За його словами перший фундамент, який заклали під будівництво Палацу культури довелося підірвати і укладати новий. За новим проектом палац повинен був бути набагато більших розмірів. На відкриття “Хіміка” п`ятого грудня 1970 року приїжджав сам Володимир Щербицький. Верхнє і всі інші фото надані нинішнім директором музею Ларисою Орлянською.

 

Акт державної прийомки будівлі Палацу культури “Хімік”. 1970.

 

Графічний план дитячої кімнати Палацу культури “Хімік”.

 

У стінах палацу крім концертів, новорічних ялинок і святкових заходів проводилися і так звані обряди. Наприклад, там проходила реєстрація новонароджених і видача паспортів, а у свій час і церемонії одружень. “У 1978 “Хімік” увійшов до числа перших палаців культури колишнього Союзу, в назву яких були додані слова “і техніки”, – розповідає Анатолій Чайка, директор палацу кульури “Хімік”, – Тоді велася дуже серйозна пропаганда техніки. Але в 90-і роки ця приставка “відпала”, і палац знову повернувся виключно до культурно спрямованої роботи”. 31.10.2010.

 

Закінчивши Сєвєродонецьке училище за професією електромонтер, 18-річна Тетяна Маркітан (нині Сергієнко) приїхала за розподілом в Дніпродзержинськ. Її разом з подругою Ольгою Селигель (Загинайко) направили на роботу в ще недобудований на той час палац культури для “Дніпро-Азоту”. Фото 1971 року.

 

“Коли нас сюди направили, ми сказали, що не хочемо працювати на будівництві”, – згадує з посмішкою Тетяна. Але будівництво було вже на завершальному етапі і скоро перетворилася в палац. Почавши свій трудовий шлях в квітні 1970-го року, п`ятого грудня Тетяна Борисівна вже провела свій перший святковий захід – урочисте відкриття Палацу культури “Хімік”. За словами жінки, в палаці багато що змінилося. По-перше, штат працівників скоротився майже в 6 разів – з 157 до 27 осіб. “У нас раніше було 4 освітлювача, 2 чергових електрика і 2 денних. Зараз усіх скоротили, і я залишилася одна – і електриком, і освітлювачем, – каже Тетяна Борисівна. – І лампочки кругом вкручують, і заходи проводжу”. Концерти зірок радянської естради проходили в “Хіміку” з самого початку, все-таки це самий великий зал в місті – палац-тисячник. І світлом на концертах знаменитостей завідувала Тетяна Сергієнко. “Я всі концерти повністю дивлюся. Жодного не пропустила”, – ділиться Т.Сергієнко. Найбільше її вразив своїм виступом Валерій Меладзе. За словами жінки, він один з небагатьох співав не під фонограму і коли в кінці концерту повернувся спиною, у нього весь піджак був мокрий – так викладався на сцені співак. 31.10.2010.

Буфетна зона холу Палацу культури “Хімік”. 1970-і роки.

 

Інтер`єр холу Палацу культури “Хімік” і через майже півстоліття вражає своїм чудовим виконанням. 30.04.2019. Фото Катерини Кіби.

Текст Віктора КУЛЕНКА.