FOTIK

ІСТОРИЧНІ МИТТЄВОСТІ МІСТА

Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1024

 

На гітарі грає Володимир Зайцев, клавішні – Андрій …, ударні – Анатолій …, з мікрофоном Наташа Носач, зліва – Люда Скрибантович. “Ми перетиналися на різних фестивалях, оглядах з Володею Зайцевим. І він якось мені запропонував ходити до них у клуб Романкове співати. Це був 1969 рік. Тоді модно було співати на танцях. Мало того, мені запропонували заробляти за це гроші. Ти прийшов, поспівав і ще за це тобі гроші дали. Платили 30 рублів. На свій перший заробіток я купила золоту каблучку. Правда, мама додала грошей. Я навчалася в СШ № 33 і підробляла. Задоволення отримувала колосальне”, – розповідає Людмила Завойко (Скрибантович). 1972. Верхнє фото з архіву Л.Завойко.

Віктор і Тамара Галушка, працівники ПХЗ, з двійнятами Настею і Вікою, рідними сестрами Віри Брежнєвої з групи “ВІА Гра”. 1989.

 

Олена Волошина, білоруська співачка з українським корінням, увійшла в число фіналістів Українського національного відбору на Міжнародний пісенний конкурс “Євробачення 2012”. Дівчина виконала пісню “Let it out”, написану в співавторстві з композитором Дмитром Голодко. Олена народилася в Мінську, її батьки з Дніпродзержинська. А дідусь і бабуся Іван Матвійович і Віра Луківна Волошині і зараз живуть в Дніпродзержинську.

“Рок-весна” прийшла в Дніпродзержинськ. І її принесла популярна рок-група “Vермут”. Любителі цієї музичної течії зможуть по повній розслабитися і послухати речі у виконанні групи-переможця фестивалю “Слов’янський рок”. А грати буде наш земляк, барабанщик Павло Мішечкін (крайній ліворуч) разом з гітаристами, тезками Сергіями, Шинкаренко та Багно. Ну, і, природно, з незрівнянною солісткою Нікою Вару. 05.03.2015.

 

Колись один iз найекстравагантніших ведучих каналу “М1” Мирослав Джонович Кувалдін (народився 19 січня 1975 року в Дніпродзержинську) був зіркою “Території А” і в гурті “The Вйо” співав про космішну, мануну, ганджу і зорі, які пропливали кролем на схід. Його мама-українка з батьком-нігерійцем познайомилися на медичному факультеті Запорізького університету, жили у Дніпродзержинську. Коли Мирославу виповнилося чотири роки, батько поїхав в Африку, а хлопчик з мамою пізніше переїхали в Кобеляки Полтавської області. “Про Дніпродзержинськ в мене залишилися спогади відносно кількох людей, з якими я досить непогано товаришував у дитинстві. Я виїхав звідти в шість років, тому крім свого подвір’я і багатоповерхівки в мене ніяких спогадів немає. Тим паче, вони ніяк не пов’язані з музикою”, – говорить Мирослав Кувалдін.

Текст Віктора КУЛЕНКА