Спорт

ЧЕМПІОНКА УКРАЇНИ І ТУРЕЧЧИНИ ГАНДБОЛІСТКА ДАР`Я КОТ МАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЗАВОЮВАТИ ЦЕЙ ТИТУЛ ЩЕ Й В ЧЕХО-СЛОВАЦЬКІЙ ЛІЗІ

Кот1

Минулого літа вихованка тренерів Олексія Комиха і Олега Усенка із кам`янської ДЮСШ № 1 гандболістка Дар`я Кот підписала контракт 1+1 з командою “Ювента” із словацького міста Михаловце.

“Після завершення цього чемпіонату буду розмовляти з керівництвом з приводу пролонгації контракту, – пише Дар`я в соцмережі. – Наша команда титулована, вже дев`ять років тримає звання чемпіона Словаччини. В чехо-словацькій лізі грають 13 команд, які представлять як Чехію, так і Словаччину. Ми вже виграли Кубок Словаччини. Зараз разом із “Славією” з Праги після дванадцяти зустрічей в лізі маємо 20 очків. Ще три команди відстають від нас на одно, два і три пункти. “Ювента” в першому колі примудрилися програти дві гри не дуже сильним командам. Тому не маємо зараз права на програші”.

Дар`я Кот, як лівша, завжди була незручним гравцем для голкіперів. Зараз на рахунку правої нападаючої, яка грає під № 11 (до речі, під цим фартовим номером Дар`я грає починаючи із спортивного ліцею-інтернату, – прим. автора), більше півсотні забитих м`ячів. Разом з нею в “Ювенті” грають ще дві легіонерки. Із однією з них, воротарем Іриною Яблонською, Даша захищала честь ужгородських “Карпат”. Потрібно нагадати, що дебютувавши 17 лютого 2012 року в ужгородських “Карпатах”, гравець юніорської збірної 18-річна Дарина Кот через три місяці завоювала титул чемпіонки України. Потім наша землячка в вересні 2016 року перейшла до турецької команди “Кастамону”. І вже 6 травня 2017 року “Кастамону” вперше в своїй історії завоювала чемпіонський титул. А разом з нею переможницею стала і Дар`я Кот. І ось тепер у української гандболістки є шанс завоювати ще й титул чемпіонки чехо-словацької ліги.

Кот3

ДОСЬЄ

Кот Дар’я Олександрівна, гандболістка.
Народилася 26 липня 1994 року в Дніпродзержинську.
Навчалася в СШ № 20.
Закінчила Київський спортивний ліцей-інтернат.
Грала в командах БВУФК (Бровари), “Карпати” (Ужгород), “Кастамону” (Туреччина).

Текст Віктора КУЛЕНКА.