СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1423

Спорт

 

“Коли не стало Олексія Баркалова було ухвалено рішення, що найкращою пам’яттю про Степановича буде турнір його імені”, – каже вдова  дворазового олімпійського чемпіона з водного поло Людмила Валіївна Баркалова. Змагання проводяться із 2005 року.

 

У басейні “МіКомп” у 2010 році можна було почути не лише українську мову, а й грузинську, польську та турецьку. У цьому немає нічого дивного, адже з 31 січня до 2 лютого там проходив шостий міжнародний турнір з водного поло, присвячений пам’яті О.С.Баркалова, в якому брали участь команди з цих країн. Перемогу отримала команда Туреччини.

 

Під час прес-конференція для представників ЗМІ основну масу питань було адресовано Людмилі Баркаловій. Міський голова Ярослав Корчевський висловив ініціативу відкриття в музеї історії Дніпродзержинська експозиції, в якій розповідатиметься про події шостого турніру пам’яті Олексія Баркалова, а у глобальному масштабі появи музею історії розвитку міського спорту. Олімпійський чемпіон із плавання Сергій Фесенко, який був у ролі перекладача для офіційного представника Європейської федерації водних видів спорту (ЛЕН) хорвата Якова Матошевича, з гумором запропонував голові оргкомітету, віце-президенту компанії “МіКомп” Юрію Колеснику поїхати у відрядження до Сполучених Штатів, щоб подивитися яку там створено Залу слави спортсменів з водних видів спорту, а потім у Дніпродзержинську втілити це у життя. На фото: Я.Корчевський, Л.Баркалова, Я.Матошевич, С.Фесенко. 31.01.2010.

 

У басейні “МіКомп” пройшов ватерпольний марафон. Вісім днів тривав чемпіонат Європи з водного поло серед дівчат не старших 1993 р.н. П’ятнадцять збірних претендували на звання найсильнішої команди Старого Світу. На фото: Бронзові нагороди дісталися збірній Угорщини, яка у завзятій боротьбі переграла своїх опоненток з Італії з рахунком 11:8. 01.08.2010.

 

Вболівальники збірної Великобританії, які прилетіли підтримати ватерпольну команду, виявилися на противагу буйним англійським футбольним фанам настільки скромними, що посоромилися дати інтерв’ю представникам ЗМІ. 2010.

Текст Віктора КУЛЕНКА.