СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1746

 

Віктор Анатолійович Бобок (верхн фото) народився 19 січня 1961 року в Дніпродзержинську (нині Кам`янське). У гори почав регулярно ходити з 1978 року. З 1990 року працює інструктором. 1 червня 2004 року в 9:45 (за непальським часом) піднявся на найвищу вершину світу Джомолунгму (Еверест) заввишки 8848 метрів.

 

 

Віктор Бобок – перший українець, який підкорив вершини всіх семи частин світу. Він 5 разів піднімався на Еверест, понад 50 – на Ельбрус, ще 27 – на Кіліманджаро, 12 – на Аканкагуа (верхівку Південної Америки) та 4 рази на найвищу точку Антарктиди – пік Вінсона. 2016-го про нього знову заговорила вся країна. Саме він погодився допомогти Ірині Галай стати першою українкою, яка підкорить головну вершину світу. Для цього навіть особисто поїхав до Мукачева до батьків дівчини, щоб заспокоїти їх та переконати у реальності задуму. Команда здійснила тренувальний підйом на вулкан у Південній Америці, а вже 20 травня 2016 року підняла жовто-блакитний прапор на висоті 8848 метрів. На фото: Ірина Галай і Віктор Бобок (праворуч) в Катманду.

 

Газета “Дзержинець” 19 вересня 1979 рік.

Володимир Ілліч Домрачев працював у міській станції юних туристів. Навчав дітей премудростям водного, пішохідного та гірського туризму. 30.08.2016.

 

 

14 травня 2018 року о 09:10 за непальським часом (06:35 за Києвом) українські альпіністи Роман Городечний (Львівська область), Дмитро Семеренко (Кам’янське) та Тарас Поздній (Київ) піднялися на гору Еверест. Це сходження у ЗМІ назвали однією з найдраматичніших подорожей останніх років. Один із учасників експедиції обморозив руку та ногу і тимчасово втратив зір, а провідник іншого альпініста залишився вмирати на вершині гори. “Нагорі була ейфорія. Я до цього був у горах, але там не було такого виду, не було такого піку та відчуття, що ти високо, – розповідав Д.Семеренко. – А на Евересті такі види, такі відчуття – це ні з чим не зрівняється!Коли ми піднялися, була класна сонячна погода, і всі ми зазнали неймовірної ейфорії.Відчув гордість від того, що зміг це зробити.Тому що фізичних можливостей вистачає рівно на півдорозі. Далі ти можеш йти тільки на волі, на характері, переважаючи себе”.

Текст Віктора КУЛЕНКА.