FOTIK

ІСТОРИЧНІ МИТТЄВОСТІ МІСТА

Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1695

 

Юрій Миколайович Колесник пінг-понгом займається понад тридцять років. Двічі ставав чемпіоном України, вигравши цей титул у складі збірної області на Всеукраїнських ветеранських іграх у 2009 та 2010 роках. Верхнє фото. 17.12.2016.

 

Юрій Колесник у Києві на турнірі ветеранів виступав у категорії 60-річних спортсменів та став переможцем. Тенісист вирішив спробувати свої сили і з молодшими суперниками. У категорії 40 років і старше він посів друге місце. Потрібно додати, що Ю.Колесник має на Соцмістечку свою тенісну залу.  Фото В.Ніколіча. 07.11.2011.

 

У металургійному коледжі пройшов VI Всеукраїнський дводенний турнір із настільного тенісу пам’яті нашого земляка Л.І.Брежнєва, якому 18 грудня виповнилося б 105 років. У перший день грали початківці тенісисти. А потім 28 найсильніших майстрів малої ракетки зустрічалися між собою. Олександр Гомілко не зміг захистити свій титул переможця турніру 2010 року. Йому не дозволив цього зробити Юрій Колесник. Результат зустрічі 3:0. На фото О.Гомілко і Ю.Колесник.  17.12.2011.

 

Тенісисти зіграли турнір на честь Леоніда Брежнєва. Змагання традиційно пройшли в малому тенісному залі в приміщенні Дніпродзержинського металургійного коледжу. Вього в турнірі взяли участь понад 50 спортсменів. Цього разу він вийшов “домашнім” – практично всі тенісисти були місцевими. Переможцем став досвідчений Юрій Колесник, який обіграв з рахунком 3:1 свого головного конкурента Олександра Гомілко. На третьому місці опинився Андрій Грицан (крайній ліворуч). За словами судді турніру Євгена Стефанюка, це невелика сенсація, але для самого Андрія великий успіх. 25.12.2012.

 

 

Одним із найдосвідченіших гравців є кандидат у майстри спорту Олександр Гомілко. 1984 року п’ятирічного Сашка мама привела до секції настільного тенісу, що була на “Проміні”. Де він навчався спочатку азам, а потім уже підвищував свою майстерність у тренера Євгена Йосиповича Стефанюка. “У Євгена Йосиповича я тренувався до одинадцяти років, – розповідає Олександр Гомілко. – Ми тоді поїздили багатьма містами країни, виступаючи на різних турнірах. Були успіхи та невдачі, злети та падіння. Ставав призером на багатьох змаганнях, навіть був срібним призером серед юнаків країни. Потім була семирічна перерва. Катався на ковзанах, грав у футбол і волейбол, але весь час не вистачало тенісу. І все-таки через сім років любов до пінг-понгу пересилила, і я знову відновив тренування. Зараз по кілька разів на тиждень приходжу сюди, до металургійного коледжу, щоб грати, грати, грати…”. 17.11.2015.

Текст Віктора КУЛЕНКА.