СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 979

 

Студент Державного центрального ордена Леніна інституту фізичної культури (ДЦОЛІФК), майбутній тренер з фігурного катання  Володимир Ілліч Домрачев розповідав: “Перед жовтневими і травневими парадами по Червоній площі нас ганяли як солдат на репетиціях, то в Лужниках, то на ВДНГ. Видавали напівшерстяні олімпійські костюми і білі рукавички. Після парадів можна було їх купити за 40 рублів, в той час коли вони коштували 80 рублів. І я їх вдало збував за 80 рублів”. 1961. Верхнє фото з архіву В.І.Домрачева.

 

 

Фігуристки Іра Іванова і Люба Михайленко. Каток “Хімік”. 1980-і роки.

 

 

Коли Тані Харченко було 4 роки, її батьки записали в секцію фігурного катання. Займалася там вона 8 років (до 1991 року). Вперше смак перемоги відчула на змаганнях в Тулі, де виконувала композицію Карабаса-Барабаса. Фото з архіву Т.Харченко.

 

 

 

Вигравши другий раз чемпіонат України, пара Євгенія Філоненко – Ігор Марченко поїхала в 1998 році на зимові Олімпійські ігри в японське місто Нагано. Планувалося, що вони на Олімпіаді повинні увійти в десятку. Але 11 місце фігуристи порахували невдачею. Фото з архіву І.Марченка.

 

 

 

Грамота Тетяни Бабенко за третє місце на турнірі на приз Запорізького обкому комсомолу. 1990. Із архіву В.Д.Бабенка.

 

Текст Віктора КУЛЕНКА.