СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1347

 

Віктор Живодров, “радіохуліган” 1960-х років, який виходив в ефір під позивним “Султан”. Верхнє фото.

 

ЛЕТЯТЬ В ЕФІР ПОЗИВНІ…

Щоб стати справжнім радіоспортсменом, потрібні бажання, наполегливість, працелюбство. Саме ці якості ми стараємося прищепити нашим вихованцям з перших днів їх занять на станції юних техніків.

Радисти-швидкісники, серед яких є і хлопці, і дівчата, з інтересом знайомляться з технікою. Клас, де вони займаються, обладнаний усією необхідною радіоапаратурою. З перших днів юні радисти засвоюють “ази” радіосправи, а майстерність приходить до них під час регулярних тренувань, від змагань до змагань. Приємно, що команда станції юних техніків уже чотири роки підряд завойовує звання найсильнішої в області, добивається хороших результатів на республіканській арені. Серед наших вихованців є кандидати в майстри спорту, більше 30 розрядників, інструктори і судді з радіоспорту.

Ми пишаємося Леонідом Зубченком – кандидатом у майстри спорту, який був чемпіоном республіки і країни . Великі надіїпокладаємо на Наташу Самойленко і Володимира Литвиненка. Вони прийшли на станцію зовсім недавно, але вже цього року на змаганнях показали для свого віку хороші результати. Прикладом для всіх юних радіоспортсменів є кандидат в майстри спорту Люба Скакуненко – здібна, працьовита дівчина.

Вирує життя в невеличкій кімнаті нашої колективної короткохвильової радіостанції УК5ЄАП. Лише наполегливою працею завойовують гуртківці право на вихід в ефір, зв`язок з іншими радіоспортсменами. У дніпродзержинців з кожним роком стає все більше і більше друзів.

– Я УК5ЄАП. Я УК5ЄАП! Ці позивні прийняли і наукові працівники дрейфуючих станції Північного полюса і радіоспортсмени селища “Мирний” в Антарктиді. Зв`язок з ними доставив юним дніпродзержинцям чимало приємних хвили радості. Особливо активними були оператори нашої радіостанції в дні підготовки до 100-річчя з дня народження В.І.Леніна. Вони взяли участь у радіоекспедиції по ленінським місцям, працювали з радіолюбителями Москви, Ленінграда, Ульяновська та інших міст країни, пов`язанихз життям і діяльністю любимого Ілліча.

Гуртківці одержують не тільки знання і навички з радіоспорту. Ми ставимо собі за мету виховати у них почуття патріотизму, любові до праці. Тому часто проводимо зустрічі з колишніми вихованцями станції, для яких радіосправа стала основною професією. Гостями юних техніків уже були: курсант вищого командного училища зв`язку, кандидат у майстри спорту, колишній учень школи № 35 В.Верзун, студенти вищих навчальних закладів Н.Чернишенко, В.Прокопенко, М.Івченко, колишні воїни Радянської Армії С.Мартиненко, М.Солодовник та інші.

Летять в ефір позивні… Юні радіоспортсмени шукають нових зв`язків.

В.Жировий, керівник радіоспортивного гуртка станції юних техніків.
“Дзержинець” 28 березня 1971 року.

Фото А.Гудими.

 

Картка радіообміну. Після того як було встановлено контакт з якимось радіоаматором, в картку вписувалися дані про контактерів, його позивний, частота і інше. Після цього карта відправлялася в столицю, звідки назад приходила карта того, з ким був радіоконтакт. Пошта зобов’язана була їх відправляти безкоштовно.

 

Роботи юних радистів Палацу культури імені Горького. 1970-і роки.

 

Радіолюбительська карта світу (надана С.Миткаликом).

Текст Віктора КУЛЕНКА.