Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1236

 

Володарі чорних поясів хапкідо Східної Європи три дні вчилися у грандмайстрів світу. У дніпродзержинському заході взяли участь понад 40 осіб з п’яти країн (Швейцарія, Латвія, Білорусь, Росія, Україна). Нашу країну на Black Belt Meeting-2013 представляли чорні пояси з Дніпродзержинська, Донецька, Харкова, Сімферополя, Севастополя, Ізюма, Балаклави. В останній день фахівець в області єдиноборств Юрг Зіглер з Швейцарії демонстрував і пояснював запровадження енергії (Кі) в різних умовах атаки, контратаки, захисту і т.д. В основному всі техніки він показував на інструкторах з вагою під сто кілограмів. Ось кілька прикладів. Юрг пояснює асистентові, який тримає витягнуту руку, що після удару він відчує біль в плечі. Удар у вказане місце, і від гострого болю плечового суглоба, обличчя інструктора спотворює гримаса. Ще удар в теж місце на руці, і в цей раз у асистента згинаються вже коліна … І знову пояснення грандмайстра. Так він показував багато варіантів напрямку енергії від удару, весь час пояснюючи куди буде її направляти. Коли партнер від легенько торкання не міг зробити вдих і починав бліднучи задихатися, Юрг відразу ж відновлював і проводив реабілітацію. Через 5 секунд асистент знову був веселий і бадьорий. Удар, спрямований туди ж, – ніякого ефекту … Зіглер веде відлік “один, два, три”, і асистент хапається руками за груди, викрикуючи “Оййй, болячееее!” (ефект від удару прийшов не відразу, а через три секунди). 17.04.2013. Верхнє фото.

У Ризі пройшов семінар для інструкторів розвиваючих стиль єдиноборства cін му хапкідо, в якому взяли участь представники Фінляндії, Латвії, Білорусі, Швеції, США, Росії, України. У числі українських делегатів були присутні і два дніпродзержинці: Олександр Кірпа і Євген Свіжевський. “Не дивлячись на те, що після попередньої атестації на треті дани пройшло три роки, ми весь цей час не сиділи склавши руки, – розповідає Олександр Кірпа. – Почуття важливості моменту змушувало ще і ще раз прокручувати в свідомості і на тренувальному майданчику необхідний об’єм знань. Першу частину іспиту почав Дмитро Рагунович (Білорусь, 5 дан хапкідо), під час якої ми пропрацювали три степ системи з базовими ударами, базову техніку четвертого дана, різну комбінаційну техніку попередніх рівнів у вільному виконанні. У другій частині іспиту у нас приймалися техніки володіння зброєю, такою як, меч, жердина, пояс, танбон (коротка паличка), клюка, пояс, комбінаційна робота даних видів зброї. Підводячи підсумки дан тесту Герман Мочалін і Дмитро Рагунович привітали з успішним його проходженням і присвоєнням четвертого дана”. На фото: Є.Свіжевський, Д.Рагунович, Г.Мочалін, О.Кірпа. 01.07.2012.

 

На базі СШ № 31 пройшла дводенна відкрита атестація на кольорові пояси син му хапкідо. Як повідомив Євген Свіжевський, який приймав іспити, йому допомагали інструктори з першим даном: Валентин Семендяєв, Іван Костін і Дмитро Щукін. Спочатку проводилася техніка ударів ногами, руками, базові звільнення від різних варіантів захоплень і обхватів. На наступний день – різні варіанти застосування прийомів, а також техніки дихання і медитації. В результаті атестації пояса отримали: 7 куп зелений пояс – Андрій Савенков; 5 куп синій пояс – Артем Меркулов, Павло Місюра; 4 куп синій пояс з червоною смугою – Дмитро Шепелевич. 22.05.2014.

 

Посвідчення на право володіння чорного пояса хапкідо Павла Місюри і Артема Меркулова. 2017.

 

У Мінську проходила міжнародна зустріч чорних поясів бойових мистецтв Східної Європи “Black Belt meeting”, в якій взяли участь 37 спортсменів з Латвії, Росії, Фінляндії, Білорусі. Україну представляли Володимир Бублей з міста Ізюм, а також бійці з Кам’янського Євген Свіжевський, Олександр Виборний, Дмитро Шепелевич. На завершення зустрічі чорних поясів Дмитро Шепелєв атестувався на чорний пояс перший дан хапкідо. За традицією, після складання іспиту, всі бійці по черзі повиннні провести з володарем чорного пояса рівно сто кидків. Не минув цього і наш арнісадор Дмитро Шепелевич (людина, що практикує філіппінські бойові мистецтва). 04.11.2018.

Текст Віктора КУЛЕНКА.