СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1008

 

В 1979 році на тенісний турнір в Дніпродзержинськ приїжджав відомий спортивний телекоментатор і не менш відомий радянський тенісист Микола Миколайович Озеров. За весь час виступів в тенісі Микола Озеров отримав 170 титулів у всіх розрядах. На його рахунку 24 золоті медалі, завойовані на чемпіонатах СРСР. На фото М.М.Озеров і засновник тенісної гри в Дніпродзержинську, директор ПХЗ Михайло Прокопович Аношкін.

 

На літніх кортах СК “Прометей” пройшов дводенний тенісний турнір пам’яті Почесного громадянина Дніпродзержинська, Героя Соціалістичної праці Михайла Прокоповича Аношкіна. Організаторами змагань стали СК “Прометей” і профком ДП “Смоли”. На фото гості турніру: голова профкому ДП “Смоли” Тамара Олексіївна Федоренко, директор СК “Прометей” Вадим Миколайович Павленко, дочка Аношкіна, Катерина Михайлівна Шершньова, президент Дніпродзержинської федерації тенісу Георгій Миколайович Малоьваний, внучка Михайла Прокоповича, Світлана Сергіївна Колісниченко, керівник молодіжної організації регіоналів Віталій Вікторович Попик. 24.09.2011.

 

 

Переможці у віковій групі старше 110 років (сукупність двох учасників) Сергій Полковников (Дніпродзержинськ) і Юрій Тихонов (Алушта). Гостя з Алушти Юрія Івановича Тихонова можна вважати старожилом турніру Аношкіна. Через 10 днів йому виповниться 61 рік. Але сухорлявий, підтягнутий спортсмена ніяк не тягне на цей вік. “Граючи вперше в цьому турнірі в 1985 році я дійшов до півфіналу, – згадує Юрій Тихонов. – Тоді ж вперше побачив і поспілкувався з Михайлом Прокоповичем Аношкіним. Доброї душі людина. Під час навчання в Кишинівському педінституті я виступав на першості Молдавської РСР з настільного тенісу , виконав перший розряд. Грав в городки, волейбол, футбол, водне поло, займався плаванням, стрибками у воду з вишки, важкою атлетикою. Завоював бронзову медаль в чемпіонаті Молдавії, а в Україні був п’ятим, але потім через вік кинув штангу і з 1980 року почав займатися тенісом. Спорт як віддушина і стоїть на одному з перших місць в моєму житті”. 24.09.2011.

 

 

У перший день тенісного турніру пам’яті М.П.Аношкіна погода зіпсувалася, пішов сильний дощ. Природно на літніх майданчиках грати було неможливо. Довелося спортсменам боротися за красиві кубки в Палаці тенісу. Нагороду за друге місце в міксті отримали представники Жовтих Вод Олександр Ломовцев і Любов Акрамовська. Любов Олексіївна починала свою кар’єру в баскетболі. “А в теніс я граю 20 років, – розповідає Акрамовська. – Вперше на цьому турнірі я була років п’ять тому. І теж тоді довелося грати в залі. Я не можу жити без руху. Мені було приблизно років 30, коли мої друзі баскетболісти подарували тенісну ракетку. Є ракетка, чому б не почати грати, подумала я. і вже через два тижні після народження сина вийшла до стінки і стала набивати руку. Грала сама, без всяких тренерів-наставників. У нашому колективі я практично одна жінка серед чоловіків-тенісистів. Збираємося в цьому році поїхати на змагання в Алушту і Судак. Ще граю в настільний теніс. Коли працювала в банку, захищала честь організації. Частенько ставала призером. А в баскетболі досягла першого дорослого розряду. Виступала в змаганнях серед команд Центральної ради “Хімммаш” в 1975-1980 роки. Були другими після дніпропетровського “Вихора”, граючи тут в Дніпродзержинську”. Крім спорту Люба захоплюється співом і танцями. “Мене запрошують постійно виступати в хорі, але я тільки виконує соло, – мило посміхаючись продовжує розповідати спортсменка. – Іноді ми співаємо дуетом з Юрою Матейчуком. Коли я жила в Дніпропетровську в кінці 70-х років, виступала в ансамблі шинного заводу. Пам’ятаю як співала в дуеті з дівчиною-казашкою “Пісню про Тбілісі” (для підтвердження своїх слів Любов заспівала кілька рядків”. 23.09.2012.

 

73-річний Іван Трощилов є старожилом турніру. “У турнірі імені М.Аношкіна граю вже давно, – розповідає ветеран тенісу з Дніпропетровська. – Найвище місце, яке займав тут – четверте (в парі з Олексієм Доценко). А взагалі я почав грати в теніс коли мені було 43 роки. На Байконурі під час службового відрядження я потрапив в ДТП. Після цього не знав чим зайнятися. Одного разу побачив, як на кортах в Дніпропетровську грали в теніс. Вирішив спробувати. Сподобалося. Так до сих пір і граю на аматорському рівні. Правда, останнім часом беру участь в турнірах тільки влітку”. 27.09.2014.

Текст Віктора КУЛЕНКА.