РІЧКОВИЙ ТРАНСПОРТ НА ДНІПРІ ДО СТВОРЕННЯ КАМ`ЯНСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА В 1963-1964 РОКАХ. ТЕПЛОХОДИ. ДЕБАРКАДЕРИ. БАКЕНИ.

В статті йдеться про пасажирські теплоходи для місцевих ліній від лівобережної Миколаївки до Мишуриного Рогу, а також про деяке річкове обладнання

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКІ ТЕПЛОХОДИ І РЕЙСИ В СПОГАДАХ

Найкращу уяву про стан пасажирського флоту, що працював на місцевих лініях біля Дніпродзержинська дають спогади річковиків, чиє життя в тій чи іншій мірі було пов’язане з роботою на теплоходах.

Іван Іванович Поверений 1944 року народження прийшов працювати в річпорт відразу після закінчення школи (розмова з ним записана у серпні 2018 року). Професійна орієнтація випускників СШ № 26, що в Романковому, була спрямована на покриття дефіциту кадрів в річковому господарстві Дніпра, який гальмував розвиток транспортної підгалузі. Хлопців навчали на матроса – моториста теплоходів, дівчат – на машиністів портальних кранів, що були невід’ємною частиною механізації у вантажних річпортах.

Станом на 1961 рік (гребля Дніпродзержинської ГЕС перебувала в стадії будівництва) до Дніпродзержинського річпорту було приписано десять пасажирських теплоходів потужністю від 117 до 300 к. с. Це теплоходи ПТ 108 (рис. 1) дещо архаїчної форми, ціла серія так званих “Москвичів” з п’яти одиниць: ПТ 117, ПТ 119, ПТ 135, ПТ 149, ПТ 175 (рис.2) і два теплоходи без зручностей – ПТ 198 (у річковиків отримали назву “лапті”). “Лапоть” нагадував баржу з машинним відділенням і рубкою посередині. На кормі і на носовій частині під відкритим небом стояли пасажири. Зважаючи на такі “зручності” ПТ 198 ходили в основному найкоротшим рейсом в затоку Кривець (тоді ще затоку). Окрасою місцевого флоту були прибулі теплоходи серії ОМ “Мирослав Ірчан” і “В.Г.Короленко”.

Рис.1 – Світлина підписана автором [1] “Повернення відпочиваючих на турбазах з Кривця додому”. Насправді навпаки – фото знято з північного боку Дніпродзержинського річкового вокзалу. Юрба відпочивальників на асфальті у черзі на посадку, щоб дістатися у Кривець. Біля капітальної причальної стінки річпорту старенький ПТ -108.

Рис.2 – Найбільш розповсюджений в 50-70-ті роки післявоєнний трамвай колишнього СРСР пасажирський теплохід типу “Москвич” (ПТ) в Дніпродзержинському річпорту 05.05.1956 року [2]. Обладнані дебаркадери ще відсутні. На задньому плані дерев’яна вантажна баржа, ще далі будова річ порту, ще далі на північ правий берег острова Зелений, в основному без дерев, порослий чагарником [ ].

Річпорт Дніпродзержинська до будівництва ГЕС обслуговував місцеві лінії вниз за течією – це зупинки “Шосе”, “Зсипний пункт”, “Миколаївка” – всі лівий берег (далі ЛБ). Вгору проти течії рейси були різної протяжності від найкоротшої – в затоку Кривець (ЛБ) до найдовшої (Мишурін Ріг правий берег (ПБ)). Від Дніпродзержинська до Мишуріна було тринадцять зупинок – далі перелік починаючи від річпорта: Корбіно (ПБ), Сошинівка (ПБ), Паньківка (ЛБ), Верхньодніпровськ (ПБ), Шульгівка (ЛБ), Домоткань (ПБ), Старий Орлик (ЛБ), Бородаївка (ПБ), Крамарево (ЛБ), Дніпровокам’янка (ПБ), Новий Орлик (ЛБ), Ульянівка (ЛБ), остання – Мишурін Ріг (ПБ) .

Гребля Дніпродзержинської ГЕС значно скоротила попит на пасажирські перевезення, що вплинуло на кількість плавскладу. Подальше життя пасажирському флоту Дніпродзержинська після 1964 року забезпечили численні туристичні бази, в основному в Кривці, про які дуже лірично написав Михайло Лібенсон. [1] Саме завдяки турбазам, а потім і колективним садкам в Курилівському котловані пасажирські теплоходи не зникли остаточно з акваторії річпорту.

За спогадами Миколи Григоровича Самойленка (записаними Г. Денисовою [3]), річковика з 40-річним стажем, в подальшому плавсклад пасажирських перевезень забезпечували 5 теплоходів: три ПТ 119 і 2 ПТ 198. Сюди слід додати спостереження одного з авторів нижче викладеного матеріалу, яке стосується навантаження місцевих пасажирських ліній 70–х років. Були непоодинокі випадки, коли в розпал пляжного сезону рухомий склад річкових трамваїв не забезпечував перевезення пасажирів. І тоді до дебаркадерів підганяли вантажні теплоходи (в народі баржі-самоходки) і “вантажили” пасажирів.

Про стагнацію місцевого пасажирського флоту в Кам’янському можна довідатися з доробку Г. Денисової [3]. З введенням в дію мостового переходу через Дніпро в 1994-1995 р.р. останній річковий трамвай “Каштан 29” був проданий в Київ.

ДЕЩО ПРО РІЧКОВІ ТЕПЛОХОДИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ ЛІНІЙ

В 1946 – 1947 р.р. за завданням Міністерства річкового флоту колишнього СРСР, ленінградське ЦТКБ розробило проект двопалубного пасажирського теплохода для місцевих ліній. Пілотний проект отримав номер 515, за результатами пробної експлуатації проект був допрацьований і отримав позначення 544, тобто за походженням теплохід повинен був бути “Ленінградцем”. Але оскільки його випуск почався в Москві (серія М), то проект отримав назву “Москвич”, на Дніпропетровщині “Мотылек”. За цим проектом в СРСР на дев’яти суднобудівних заводах було збудовано більше 500 суден [4]. Для забезпечення потреб України судна типу ПТ (проект 544) випускав Херсонський суднобудівний завод. Теплохід мав пасажировмістимість від 133 до 145 чоловік і двигун потужністю 150 к.с. Виробництво мілкосидячих теплоходів проекту 544 було освоєно на Бобруйському судноремонтному заводі, судна якого експлуатувалися в Києві, Вінниці та на Тернопольскому озері [5].

Теплоходи серії ОМ, про які згадував І.І.Поверений, призначалися для перевезень на лініях малої і середньої протяжності. Будувалися ці двопалубні суда в колишніх СРСР і НДР з 1951 року до середини 60–х. Пасажировмістимість від 166 до 271 чол., потужність різних модифікацій з двома двигунами 190 і 300 к.с. Відмічається, що судна цього проекту і зараз продовжують роботу в якості екскурсійних теплоходів або банкетоходів [6].

Після створення дніпродзержинського водосховища згадані вище теплоходи “Мирослав Ірчан” і “В.Г.Короленко” використовувались як екскурсійні прогулянкові судна. Зокрема в травні 1964 року школярі СШ № 16 мали нагоду побачити новостворене дніпродзержинське “море” саме на “Мирославі Ірчані”. Один з вказаних вище теплоходів пришвартований біля дебакадера в річпорту Дніпродзержинська (рис.3).

 

Рис.3 – Світлина датована травнем 1980 року [7]. Оскільки теплохід знаходився далеко, уяву про його зовнішній вид зблизька дає фото іншого судна однакової серії (рис. 4).

 

Рис.4 – Один із серії ОМ на початку 60–х років [ ].

Вийшовши за історичні рамки викладеного матеріалу слід зупинитись на останній серії пасажирських теплоходів проекту Д – 055 типу “Каштан». З 1979 по 1994 рік за цим проектом було збудовано 32 теплоходи. “Каштан” – це двопалубний пасажирський теплохід для місцевих ліній (річковий трамвай), спроектований КБ київського заводу “Ленінська кузня”. Будували “” на виробничих потужностях “Кузні” і на Запорізького суднобудівному і судноремонтному заводі. Вмісткість теплоходу 210 чоловік, потужність 300 к.с. (два двигуни по 150 к.с.). Найстаріший теплохід цієї серії “Каштан 2” і сьогодні знаходиться в експлуатації. “Каштан 2” побудовано в 1980 році в Запоріжжі. У 1987 році став “кінозіркою”, приймав участь у зйомках музичного фільму за мотивами оповідань М.Носова “Топінамбури”. У 2004 році пройшов капремонт із заміною двигунів, у 2016 реставрацію салону. Зараз в якості прогулянкового судна базується в київському гідропарку [ ].

Що стосується «наймолодшого в серії “Каштан 29” з першою дніпродзержинською пропискою, то як було викладено вище, теплохід перебрався до столиці.

ДЕБАРКАДЕРИ

Окремо слід зупинитися на інформації про дебаркадери – плавучі пристані, яких на Дніпрі було чимало. Мова йде про причальні споруди, призначені для стоянки вантажних і пасажирських суден. У розквіт річкового судноплавства у семідесяті роки минулого століття біля річкового порту Дніпродзержинська знаходилося до десятка дебаркадерів різних конструкцій – від дводечих (двоповерхових) споруд на залізобетонному боні до однодечих і взагалі сталевих бонів без надбудови. Частина з них знаходилась з північного боку вокзалу в основному для стоянки транзитних суден, спочатку пароплавів, а потім теплоходів підвищеної вмістимості і на підводних крилах – “Ракет”, “Метеорів”. Зі східного боку вокзалу розміщувалися резервні дебаркадери і ті, що використовувалися для обслуговування місцевих ліній (Кривець, Миколаївка, тощо).

Крім плавучих стаціонарних дебаркадерів, які знаходились постійно у річпорту, були тимчасово стаціонарні, що в період навігації встановлювались на зупинках з посиленим пасажиропотоком. В зоні відповідальності дніпродзержинського річпорту дебаркадери були в тих місцях, де села були віддалені від берега – в Кривці (Курилівка), в Миколаївці і Шульгівці. Встановлювали дебаркадер також у Верхньодніпровську.

Уяву про несамохідні судна причальні дебаркадери можна отримати зі світлин приведених на рис. 5-7.

 

Рис.5 – Дебаркадер ДЖ-44 (ДЖ – дебаркадер железобетонный, рос). в Павлово на Оці (Росія) в задовільному стані і збереженості [ ]. Таких дебаркадерів на Дніпрі було багато, на Дніпропетровщині надбудова таких суден була пофарбована в основному у блакитний колір.

 

Рис.6 – Три артефакти минулої річкової епохи на Рибальському півострові в Київі – дебаркадер, теплохід серії ОМ “Штурман” і найменше з пасажирських суден на підводних крилах “Полісся” [ ].

 

Рис. 7 – На світлині 2011 року “сухопутній” дебаркадер на Каховському водосховищі – пам’ятка про існування колишньої РЕБ (ремонтно–експлуатаційної бази) в Чорнобилі, де в 1985 році було побудовано цей дебаркадер [11].

БАКЕНИ

Річкова дорога, як і дорога або вулиця для забезпечення безаварійного руху, мала свої знаки. Серед них найбільш поширеними були бакени – знаки, що обмежували судовий хід з обох берегів. В 50–х роках і на початку 60–х минулого століття на Дніпрі встановлювали дерев’яні бакени – трикутні білі пірамідки на плотику з ліхтарем у вершині показували лівобережну межу судового ходу рис.8, червоні бакени круглої форми – правобережну межу.

Рис.8 – Патріарх старих судових знаків – біла пірамідка на дерев’яному плотику [12].

Оскільки Дніпро до зарегулювання мав значну течію, то поряд з деякими бакенами встановлювали жердину, що показувала напрям течії. Окремі бакени вказували на місця затоплених в руслі дніпровських скель – забор. Кожен бакен завдяки якорю мав своє місце. За його правилами розміщення і станом слідкував бакенщик – професійний річковик.

В часи розквіту річкового судноплавства бакенщиків на Дніпрі було багато, кожен мав свою ділянку відповідальності. Виміри глибин, освітлення бакенів в темний час доби. Запам’яталися човни бакенщиків – невеличкі тихохідні баркасики зі стаціонарним двигуном, зварені із сталевого листа, фарбовані в червоний колір. На березі бакенщик мав будиночок і дворище де зберігалися судові знаки взимку, а влітку ліхтарі і все необхідне спеціальне начиння. До речі в силу своїх професійних обов’язків бакенщики були вправними рибалками, бо знали без ехолотів всі рибні місця на ввіреній ділянці.

Сьогодні дерев’яні бакени рідкість, на зміну колишнім аборигенам річкового фарватеру прийшли більш технологічні і витривалі металеві та пластмасові буї (рис.9), які, як правило, мають свій номер і місце постійної дислокації.

Рис.9 – Сучасний судовий знак – червоний буй правого берега [13].

ТЕПЛОХОДИ З МИНУЛОГО І СЬОГОДЕННЯ НА РІЧКАХ УКРАЇНИ І БЛИЖНЬОГО ЗАРУБІЖЖЯ

Час змінив ставлення до річкових трамвайчиків – свідків минулого розквіту річкового судноплавства. В середині минулого століття численні дніпровські теплоходи, окрім серії ОМ, майже не мали назв і обмежувалися позначками після абревіатури ПТ – пасажирський теплохід. Зараз те, що вціліло, має особисті назви.

Ось, наприклад теплохід VIP-класу “Електрон” (рис.10) – колишній ПТ – 119 в Запоріжжі.

Рис.10 – Неважко впізнати в запорізькому “Електроні” колишній “Москвич” [14].

Теплохід “Галина Андрусенко” (тип “Каштан”) (рис.11) побудови 1984 року в сучасному Дніпрі (місті). Кияни мають цілу флотилію річкових трамваїв – оновлених колишніх “Каштанів” та ОМів. Навіть на тернопільському озері є діючий теплохід.

Рис. 11 – Теплоходи типу “Каштан” знаходяться за межею історичних рамок вище зазначеної інформації. Теплохід “Галина Андрусенко” в сучасному Дніпрі (місті) [14].

В сусідній Білорусі на річках працюють оновлені старі і навіть нові екскурсійно–прогулянкові судна. В Бресті після ремонту ходить теплохід “Гродно” (рис. 12) в якому неважко побачити тип “Каштан”. На Березині у Бобруйську відпочиваючі мають змогу оглянути краєвиди на річковому трамвайчику “Мечта” (рис. 13), який з’явився досить довно за відомим проектом 544 (тип “Москвич”).

Рис. 12 – Теплохід “Гродно” у білоруському Бресті [16].

Рис.13 – На мальовничій Березині у Бобруйську теплохід “Мечта” [17].

В Могилеві на дніпровських плесах можна побачити теплохід “Могилев” (рис.14), побудований в 2012 році (!) на Пінському суднобудівному і судноремонтному заводі за замовленням “Могилевводоканала”. Цікаво, що замовником іншого нового теплохода є Вітебський міськвиконком.

 

Рис.14 – Цей невеличкий красень теплохід “Могилев” недавній вітвір Пінського суднобудівного і судноремонтного заводу [18].

І наше Кам’янське, що досить недавно сполучало в своїй назві величну річку, повинно мати теплохід. Але не банкетохід і не прогулянковий трамвайчик. Теплохід має бути перш за все екскурсійним, тобто виконувати більш важливу функцію – показати містянам, головне молоді, учнівський і студентський, всю красу (а вона ще є) заплави Дніпра. Адже і з цього починається Батьківщина з великої букви. І тоді, ледве закінчивши учбовий заклад, молоді люди не так хутко будуть тікати в зарубіжжя, а коли таке станеться, будуть порівнювати те, що втратили з тим, що надбали.

Кам’янське розмістилося на берегах двох водосховищ, причому верхня за течією частина Запорізького на протязі 80 км має річковий режим, тоді як нижня частина Кам’янського “моря” практично є озером. Не зважаючи на безаперечні втрати, заподіяні будівництвом ГЕС, є на що подивитись і є з чим ознайомитись і кам’янчанам і нашим гостям. Але розповідь про це заслуговує окремого висвітлення.

Виникає питання, чи можна готувати екологів для таких промислових міст як Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, не даючи змогу отримати інформацію про стан Дніпра з берега і берегову лінію безпосередню з води? Звісно ні. І якщо, принаймні в Дніпрі та Запоріжжі така можливість існує, то в Кам’янському вона відсутня. Що й говорити про можливості наукових досліджень, спрямованих на покращення екологічного стану навколо нашого міста.

Пасажирський теплохід для Кам’янського не розкіш, а необхідність, обумовлена багатьма факторами. Економічний стан міського річпорту сьогодні не дозволяє придбати таке судно. Але, посилаючись на досвід Білорусі, за допомогою міської громади придбання та експлуатація пасажирського теплоходу можлива.

ВИСНОВКИ

Індустріальне місто Кам’янське заслуговує на можливість придбання і експлуатації пасажирського екскурсійного теплохода. Використання теплохода доцільно, як з пізнавально–виховною метою, так і залученням дослідницького, туристичного та краєзнавчого компонентів.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Либенсон М. Остров-Рай. Билетов нет. Воспоминания о турбазах Днепродзержинска
Режим доступу : https://www.fotik.top/ostrov-ray-biletov-net-vospominaniya-o-turbazah-dneprodzerzhinska
2. ДНЕПРОДЗЕРЖИНСКИЕ ПИСКИ. ИСТОРИЯ ИХ ВОЗНИКНОВЕНИЯ
9 марта 2015 в Каменское-Днепродзержинск исторический
Режим доступу : https://kmsk.com.ua/index.php?/topic/25611
http://sobitie.com.ua/novosti/ekskursiya-v-piski-sostoyalas-v-voskresene-v-kamenskom
3.Денисова Г. В нашу гавань заходили корабли Наш репортер № 41 (307) от 10.10 2018
Режим доступу : http://nashreporter.com/wp-content/uploads/2018/09/nr41.pdf
4. Архипов М. трамвайчики тип М,Т,С, ПТ и модификации
Режим доступу : https://www.infoflotforum.ru/topic/34854-tramvaichiki-pr-544-tip-m-t-s-pt-i-modifika
5. ОМ – тип речных судов
Режим доступу :  https://ru.wikipedia.org/wiki/% 
6. Денисова Г.Старые фотографии — речпорт Днепродзержинска. Наш репортер от 04.05.2017
Режим доступу : https://www.google.com/url?sa=i&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiboLCfz6ThAhWz8aYKHWaNDnYQjRx6BAgBEAU&url=http%3A%2F%2Fnashreporter.com%2Fother%2Fstaryie-fotografii-rechport-dneprodzerzhinska%21553855036782612
7. Семен Скляренко – від золотоніського гімназиста до радянського класика. Теплохід Дніпровської флотилії СД 1966
Режим доступу : https://www.google.com/url?sa=i&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiortzH0aThAhVPyaYKHWsxClcQjRx6BAgBEAU&url=https%3A%2F%2Fwww.pinterest.com%2Fpin%2F156148312056959676%2F&psig=AOvVaw2cVZr-CJEs2V1pBoqa3LvI&ust=1553855635413859
8. Теплоход Каштан 2- Циклопедия
Режим доступу : http://cyclowiki.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4_%D0%9A%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BD_2
9. Дебаркадер ДЖ 44 Павлово
Режим доступу :
http://wikimapia.org/27241279/ru/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%80-%D0%94%D0%96-44
10.Рыбальский полуостров
Режим доступу : https://www.google.com/url?sa=i&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiK66z506ThAhWuy6YKHe-3DR4Qjhx6BAgBEAM&url=http%3A%2F%2Focharovanny-strannik.com%2Fsights%2Frybalskiy-poluostrov%2F&psig=AOvVaw3RLx4hi3SKraVwdJmM0LDt&ust=1553856295618867
11.Режим доступу : https://www.google.com/url?sa=i&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwi99peNv-jgAhUBzKYKHQAfBZwQjRx6BAgBEAU&url=http%3A%2F%2Ffleetphoto.ru%2Fphoto%2F27990%2F&psig=AOvVaw2iCAt0LxY7DyO_71UYbH8o&ust=1551789120000783
12. Бакены аf1461
Режим доступу : https://af1461.livejournal.com/131779.html
13. 1100 км пішки вздовж Дніпра
Режим доступу : https://ua.igotoworld.com/ua/article/834_ekspedicija-reka-zhizni.htm
14.Теплоход Электрон
Режим доступу :
https://teplohod.zp.ua/our-ships/ship-electron/
15. Теплоход «Галина Андрусенко»
Режим доступу : https://www.google.com/url?sa=i&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjT3szB3aThAhUxysQBHeKfAZoQjRx6BAgBEAU&url=http%3A%2F%2Fdv-gazeta.info%2Fvechyorka%2Fobschestvo1%2Fteplohodyi-dnepra-snimayutsya-s-yakorya.html&psig=AOvVaw1egEIvhgLPDjnIjgIvksK_&ust=1553858867439448
16. В Бресте после ремонта снова ходит теплоход “Гродно”
Режим доступу :
http://brestnote.by/11959-v-breste-posle-remonta-snova-hodit-teplohod-grodno.html
17. По Березине начал курсировать теплоход «Мечта»
Режим доступу :
https://bobruisk.ru/news/2018/05/03/po-berezine-nachal-kursirovat-teplohod-mechta#photo1
18. В Могилеве возобновили речные прогулки после двухлетнего перерыва
Режим доступу :
http://rus-bel.online/6177-v-mogilyove-vozobnovili-rechnye-progulki-posle-dvuxletnego-pereryva/

Крячко Г.Ю.. Кобзєва А.І.