Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1937

 

Зустріч учнів СШ №16 з акторами театру Лесі Українки. Гриша Орлик сидить перший ліворуч. 1955. Верхнє фото з архіву Г.Орлика.

 

 

Програмка музичної комедії в чотирьох діях “Розкинулось море широке” Дніпродзержинського державного театру російської драми (нині Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки міста Кам’янського). 1944. Недавно придбана на “блошиному” ринку.

 

 

“З того часу, як Німецька Армія вступила в місто Кам’янське, розпочав свою роботу міський театр ім. Шевченка. За минулий період театр виконав колосальну роботу. Крім багатьох вистав, що їх майже щодня мешканці міста мають змогу дивитися, театр веде велику роботу, обслуговуючи лазарети з пораненими військами. Надзвичайно великим успіхом у цих концертах користуються виступи капели бандуристів під керівництвом П.О.Чумака, в репертуар якої ввійшли українські народні пісні та музика. Керівництво театру вважає роботу серед німецьких військових частин почесною для театру і прикладає всі зусилля, щоб вона проходила якнайжвавіше. До великого народного свята роковин народження і смерті ґенія української нації Т.Шевченка, театр підготував великий концерт та виставу “Назар Стодоля”. У репертуарі театру зараз налічується кілька п’єс та водевілів. Це “Хмара” А. Суходольського, “Степовий гість” В.Грінченка, “Невільник” М.Кропивницького, “Безталанна” К.Карого, “Сватання на Гончарівці” К.Основ’яненка, “Жартівниця” М.Кропивницького, “На перші гулі” і “Кум Мірошник” Васильченка та інші. Незабаром буде поставлено “Наталку Полтавку” І.Котляревського та “Запорожця за Дунаєм” Артемовського. (Д.Г.)”. Газета “Волинь” №26. 05.04.1942.

 

 

Акторська кар’єра Анатолія Вертія розпочалася у … 3 роки, коли він брав участь разом із батьками у мистецькій самодіяльності селищного клубу із Сумської глибинки. Потім було театральне училище у Дніпропетровську, і – Дніпродзержинський театр, у якому він з першого дня відродження.

 

 

Карнавальна хода під час відкриття VIII міжнародного театрального фестивалю “Класика сьогодні”. 18.05.2011.

Текст Віктора КУЛЕНКА.