FOTIK

ІСТОРИЧНІ МИТТЄВОСТІ МІСТА

Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 2049

 

Після революції 1917 року Народна аудиторія у 1921 році була перейменована на театр імені Т. Шевченка. На верхньому фото: вистава на сцені Народної аудиторії.

Сценка із постановки “Наталка Полтавка” поставленої в клубі ДСХП 18 березня 1937 року. На зворотньому боці підпис: Дійові особи: Наталка Полтавка – Бондаренко Галя, Петро – Годулян, Микола – Петренко, стапра Терпилиха Чегінашина, возний – Сарман, виборний – Макаренко. Фото Г.В.Іващенка з архіву Георгія Антоновича Бондаренко.

Газета “Дзержинець” 20 січня 1973 рік.

 

 

Історія створення лялькового театру у Палаці культури ім.Горького розпочалася 1985 року. На той час там були лише великі підлогові та ляльки рукавички. 2001 року, коли керівником цього театру працював Віктор Борсук, було виготовлено багато великих ляльок-велетнів. Нині таких ляльок використовують, але дуже рідко, бо дітям важко у них працювати. Усіх їх вигадує керівниця театру Світлана Олійник, а виготовленням та пошиттям займаються діти під її керівництвом. Ляльки рукавички шиють із звичайних садових рукавичок, маріонеток роблять із паперу. Діти самі прикрашають та розмальовують ляльок. Наприклад, для номера “Матроси”, в якому бере участь вісім чоловік, ляльки-матроси рукавички були пошиті зі старих майок, голова матроса – це звичайна кулька для пін-понгу. Діти власноруч розмальовували ляльок. “Це дуже дивовижний номер, бо у ньому відчувається колективна робота, згуртованість”, – розповідає Світлана. Справді, коли дивишся, як декілька чоловік одночасно працюють руками – матроси танцюють знаменитий танець “Яблучко” – вже не помічаєш дітей, які ними керують, а бачиш веселий танець. 20.03.2008.

 

Вхід в театр-студію “10 квартал”. 24.04.2015.

Текст Віктора КУЛЕНКА.