ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 1694

 

Галузева нарада щодо використання сіток нового сплаву. Палац култури “Хімік”. 03.03.1973. Верхнє фото.

 

Будівля фабрики-кухні № 1, робітнича їдальня на 5000 обідів. 1935. Фото з музея “ДніпроАзот”.

 

Щоб задовольнити вас, товаришу споживач

Подивіться, як вправно працює ця людина в білому халаті, які сильні і вмілі у неї руки! Професію відгадати неважко – це повар, той, хто дбає про те, щоб наша їжа була смачна і поживна, щоб вона відновлювала наші сили і дозволяла вам енергійно працювати.
…Петро Павлович Кузнецов 17 років працює в їдальні № 3 азотнотукового заводу. Постійно вдосконалюючи свою майстерність, він навчається сам і допомагає оволодівати професією молодим поварам. Петро Павлович впевнений, що варити борщ – настільки ж важливо, як і варити сталь. Ось чому приготовлена ним їжа завжди високої якості.
Ми прийшли в їдальню і побачили Петра Павловича за виготовленням салатів. Вирішили потурбувати майстра смачних обідів і запитати, як він працює.
– Я вважаю, що їжа повинна бути не тільки смачною, але й приємною на вигляд. От я готую салат. Треба так його “оформити”, щоб один погляд на нього викликав апетит. Зараз наш девіз – побільше овочів! Вони поживні і дуже багаті на вітаміни. А це для робітників дуже важливо, овочі зміцнюють здоров`я.
У словах повара відчуваєьться піклування про споживача і любов до своєї професії.
Книга скарг і пропозицій переконливо свідчить про те, що відвідувачам немає на що скаржитись. Що до пропозицій – то вони є: побільше таких поварів, як П.П.Кузнецов!
В.Висоцький, робітник заводу “Буддеталь”.
На знімку: П.П.Кузнецов.

Газета “Дзержинець” 7 червня 1960 року.

 

Газета “Дзержинець” 2 жовтня 1983 року.

 

 

Вхід в колишню їдальню на території “ДніпроАзоту”. 31.08.2019.

Текст Віктора Куленка.