Багато хто думає, що відмінно знають місто. Хоча ми бачимо тільки його фасад і мало звертаємо уваги на двори. А в них нерідко можна знайти найдивовижніші і незвичайні речі – голуб`ятні! Голуби і голуб`ятні – одна з тих численних рисок, з яких колись складалося обличчя нашого міста. У минулому столітті приватні голубятні прикрашали мало не кожен двір, про таке господарство мріяли багато хлопчаків. Голуб`ятні були всюди: на сараях, всяких прибудовах, в палісадниках. Але потім невеликі будиночки, за стінами яких чулося воркування і трепет крил стали зникати, на їх місце прийшли гаражі. І такі раритети є скрізь, по всьому місту, незалежно від віку району. На жаль, багато хто з них вже живуть своїм життям, без голубів. На верхньому фото 1982 року голуб`ятня біля СШ № 11. Фото з архіву Ігоря Малого.

Можливо одна з найстаріших, збережених в первозданному вигляді голуб’ятень міста – та, що знаходиться на Пісках, на вулиці Заводській.

Голуб`ятня у дворі на вулиці Мурахтова. 11.12.2019.

Не у всіх любителів були власні голуб`ятні. У приватних, так і в звичайних міських будинках можна було тримати голубів на горищі. Особливо багато голубів було в одноповерхової забудови Нових Планів, на Пісках. Але голуби не бродили по дворах і смітниках, не літали над пішоходами, забруднивши одяг. Голубів тримали під замком, охороняючи від змішування порід, хижих птахів, та й просто злодюжок. Породисті птиці коштували дорого. Так, в 50-і роки пара декоративних турманів коштувала три місячні зарплати. Турмани любили перекидатися в польоті: складали крила і, перехилившись так, що хвіст торкався голови, швидко падали вниз, виконуючи сальто-мортале. З землі падаючі турмани нагадували кільця, що крутяться.

 

Голуб`ятня у дворі будинку № 23 на вулиці Медичній.

Годувати породистих голубів завжди було дорого. І якщо непородисті голуби і горобці могли прогодуватися за рахунок гужового транспорту безкоштовно, то в післявоєнні роки господар міг тільки купити мішок вкраденого зерна за пляшку із закускою. У старих бідних халупах сім’ям було голодно, проте хоча б пару красивих голубів тримали і пишалися ними. Будували голуб`ятні. Вони повинні були бути двоповерховими або на стовпах (метрів шести) яскраво-синього кольору. Голуби люблять синій колір, запам’ятовують свій будинок, повертаються. Хоча в нашому місті зараз рідко зустрінеш голуб`ятні такого кольору. В основному – темно червоні, бордові, зелені, а то і взагалі такі, що позбулися фарбування.

Птахів обмінювали, продавали. Продані могли повернутися. Це був бізнес для одних, пристрасть і колекціонування для інших. Ті, хто займався купівлею-продажем, називалися голуб`ятники, а ті, хто розводили, – голубівники.

Сьогодні ж і взимку, і в мороз, і в відлигу “безпородних” голубів в Кам’янському підгодовують люди. Особливо багато птахів збирається на площі Героїв Майдану. Голубиним послідом помічні лавочки, недавно укладена тротуарна плитка, паркани і бордюри.

 

Якщо ви спустилися по вулиці Манаєнкова нижче плавального басейну “Дніпровець”, то придивіться,  ліворуч у дворі побачите дах невеликої старої голуб`ятні.  На жаль, сьогодні колишній пташник служить в якості сараю. 24.11.2018.

 

Заглибившись у двори між вулицями Запорізької, Медичної і проспектом Аношкіна можна побачити двоповерховий голубиний будиночок з башточкою блякло рожевого кольору. Висотна забудова приховує його від цікавих очей. 08.02.2019.

ЦІКАВІ ФАКТИ

* Є історичний фактаж – Богдан Хмельницький був великим любителем голубів.
* Українська національна гордість: “миколаївські” голуби-“хмарорізи”. Вони складають 90 % усіх голубів в нашій країні. У світі їм аналога немає. Це єдиний голуб, який піднімається вгору і сідає без єдиного кола. Налічується чотири стилs замаху крила цього голуба – “жайворонок”, “метелик”, “торцевий” і “серпастий”.
* Цариця Катерина Велика настільки любила голубів, що навіть указ видала: хто з кріпаків виведе нову породу голубів, тому волю дати.
* Князі Голіцин і Орлов створили породу “орловських турманів”.
* На Запорізькій Січі козаки водили голубів. Козацькі голуби були схожі на своїх господарів: чубаті, немов з оселедцем.
* Дуже захоплювався голубами відомий актор Віктор Павлов, який зіграв разом з Висоцьким в кінофільмі “Место встречи изменить нельзя”. Він так любив голубів, що навіть тримав їх на горищі театру.
* Директор театру ляльок, народний артист Сергій Образцов обожнював голубів. Він і помер в голуб`ятні.
* Співак Євген Осін тримав голубів.
* Співачка Людмила Зикіна і актриса Марина Хлєбнікова – являлися великими шанувальниками голубиної справи.
* Любили голубів і займалися цими птахами письменники Іван Крилов, Остап Вишня, Максим Рильський, Ернест Хемінгуей.
* Микита Сергійович Хрущов любив голубів несамовито.
* Наш земляк Леонід Ілліч Брежнєв теж водив голубів, працюючи в Дніпродзержинську, а потім і в Запоріжжі, коли був секретарем Запорізького обкому партії. На дачі в Заріччі у нього проживала артіль голубів, які прикормлювалися самим Брежнєвим. Два десятка голубів містилися на дачі і до них була приставлена спеціальна людина для годування і стеження за птахами.
* Володимир Васильович Щербицький, перший секретар ЦК КПУ, був великим любителем цієї справи. У нього було близько 200 голубів. При ньому дільничним міліціонерам наказано було не ганяти господарів голуб’ятень. Він дуже багато зробив для голубівництва України. Голубівники Києва пам’ятають його – щороку над його могилою випускають голубів. Це один з неписаних законів – коли помирає голубівник, над його могилою друзі випускають білих голубів.
* Майкл Тайсон, не тільки великий американський боксер, але і великий фанат голубів. Він під час приїзду в Україну, побував у асоціації тайського боксу. Тут йому подарували білого голуба середньоазіатської породи. Таких в Америці немає. А ще Тайсон тримає спортивних голубів, чудових літунів – “гданських соколів”.
* У Києві на центральному пташиному ринку після того, як Віктор Янукович став Президентом України, стали продавати голубів лідера Партії регіонів. У птахів на лапках можна було побачити кільця з написом “Віктор Федорович Янукович”.
* Любителями голубів є бізнесмен Ринат Ахметов, а також екс-глава СБУ Леонід Деркач.
* У 1960 році на Ялтинській кіностудії був створений в жанрі кіноповісті молодіжний фільм “Прощавайте, голуби!” (Режисер Я. Сегель). Герой фільму Генка Сахненко жив в Києві, навчався в ремісничому училищі, став працювати. А після роботи, як і раніше ліз на голуб`ятню. Дія картини відбувається в післявоєнному Києві, молодь захоплена голубами та мотоциклами. Картина отримала спеціальну премію ФІПРЕССІ, срібну медаль і почесний диплом на XIV МКФ в Локарно (Швейцарія) в 1961 році. На її рахунку перша премія за фільм, створений молодими авторами, спеціальний приз міста Хеба на XII МКФ трудящих в Чехословаччині в 1961 році, а також приз “Срібний бумеранг” за режисерську майстерність на XI МКФ в Мельбурні (Австралія), 1962 року.
* Найвідомішим голубівником в Кам’янському є Анатолій Степанович Савенко.

Текст Віктора КУЛЕНКА