СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 938

Спорт

 

Товариська зустріч “Металург” (Дніпродзержинськ) – “Торпедо” (Москва). На передньому плані Володимир Багмут. Стадіон “Перемога”. 1981. Верхнє фото з архіву Анатолія Семенюка.

 

Ветерани міського футболу Володимир Оліфіренко і Анатолій Семенюк під час матчу між волейбольними командами “Прометей” (Кам`янське) – “Орбіта” (Запоріжжя). Спорткомплекс “Прометей”. 25.01.2020.

 

Федерація футболу міста провела традиційний “Кубок відкриття сезону” серед виробничих підприємств і аматорських колективів міста. Протягом двох вихідних днів, 23 та 24 квітня 2016 року, на запасному полі стадіону “Перемога” за звання першої команди футбольного сезону боролися 27 команд. У студентському фіналі зустрілися команди “ДВПУ” і “ДКФВ-2”. Градус гри зашкалював з перших хвилин. Моментів біля воріт суперників створено було більш ніж достатньо, але забивали тільки “фізкультурники”. Перемогу з рахунком 3:0 святкували капітан команди Юрій Куцик, Євген Воловий, Денис Федорченко, Максим Омельченко, Денис Дуков, Олександр Павлів, Мирослав Бойко, Ігор Лигун, Ярослав Черінько, Владислав Шинко, воротар команди Віталій Процик.

 

 

Ідея створення першої в Дніпродзержинську дівочої футбольної команди прийшла в голову тренеру Віктору Миколайовичу Шевченко. Юне покоління футболістів можливо і не знає, що їх тренер в такому ж юному віці як і вони, навчався в спортивному інтернаті разом з майбутньою зіркою київського “Динамо” і збірної СРСР Андрієм Балем. Потім виступав у командах Харкова, дніпродзержинському “Металурзі”. Останнім часом Віктор Шевченко працює в СШ № 29 тренером дитячих футбольних команд. “Зовсім недавно мене осінила думка, що пора виховати дівчаток-футболісток. На сьогоднішній день на тренування у двадцять дев’яту школу приходять 15 дівчаток. Основний кістяк складають учениці третіх-п’ятих класів середньої школи № 29 та гімназії № 39”, – пояснює В.Шевченко. 13.04.2016.

 

Віктор Шевченко, арбітр турніру, присвяченого Дню поліції. Спортивний комплекс “Надія”. 25.06.2020.

Текст Віктора КУЛЕНКА.