СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1134

 

23 січня Володимиру Пилиповичу Глибченко, десятиразовому чемпіону області і триразовому чемпіону України серед інвалідів-шахістів виповнилося б 88 років.

Ветеран Дніпродзержинської шахової школи Володимир Пилипович Глибченко народився 23 січня 1933 р селищі Просяна Покровського району на Дніпропетровщині. У п’ять років він навчився грати в шашки. Подорослішавши, Володя побачив в якійсь книжці записи шахових партій, і дуже зацікавився ними. “Я став перевіряти партії і виявилося, що у мене все сходиться як написано в книжці, – згадував Володимир Пилипович. – На каоліновому заводі, де працював мій батько постійно проводилися шахові змагання. Граючи в компанії 22 дорослих мужиків, я, 14-річний пацан, посів четверте місце в заводській першості. При цьому переграв багаторазового переможця цих змагань Петрова (ім’я його не пам’ятаю). Після такого вдалого виступу у мене з’явився азарт і бажання далі вчитися грати в шахи”. Крім шашок і шахів Глибченко пробував займатися і важкою атлетикою. Але, на жаль, цей вид спорту виявився не для нього. “У школі спробував зайнятися штангою. Підняв 50 кілограмів і відчув біль у боці. Більше не став експериментувати. На цьому й завершилася моя “кар’єра” важкоатлета”, – сміючись каже шахіст. На верхньому знімку В.Глибченко. Червень 1982 року. Фото з архіву групи “Транспорт DNDZ Днепродзержинск”.

 

Після того як Глибченко переїхав до Дніпродзержинська жити до сестри Ліди і працювати на “Азоті” (11 років телефоністом), там познайомився з відомим шахістом Борисом Васильовичем Ціцівко. Записався в секцію і незабаром виконав свій перший розряд. “Шахи тоді були дуже популярні в місті, – згадує ветеран. – У вихідні в міському парку на свіжому повітрі десятки людей сиділи за чорно-білими дошками, проводячи своє дозвілля. Працюючи в 60-х роках мотористом в тресті” Дзержинськбуд “, в “Ггідромеханізації “, а останні 20 років в трамвайних депо № 1 і № 2, я не припиняв грати в улюблену гру. Не зважаючи на інсульт продовжую виступати в змаганнях серед інвалідів”. Фото з архіву групи “Транспорт DNDZ Днепродзержинск”.

 

Свого часу Володимиру Глибченко довелося зустрічатися за шахівницею з відомими гравцями як України, так і інших республік Радянського Союзу, Аліком Оліфером, Ратміром Холмовим. А коли в 1961 році наше місто відвідав восьмий чемпіон світу з шахів (1960-1961), знаменитий радянський гросмейстер Михайло Таль, якого городяни зустрічали, як національного героя, Глибченко взяв участь в сеансі одночасної гри з ним. У 90-х роках, граючи в першості країн СНД, Володимир Пилипович став другим.

 

 

У приміщенні СК “Промінь” 15 вересня 2012 року пройшов шашковий турнір, організований “Інваспортом” (начальник управління Людмила Олексіївна Канівець) і присвячений Дню міста”. У змаганнях взяли участь 12 чоловіків і 6 жінок. В основному грали спортсмени слабочуючі і з порушенням опорно-рухового апарату. У чоловіків після шести турів на третю сходинку п’єдесталу пошани претендували відразу три гравці: Володимир Глибченко, Георгій Ревізов і Ігор Сергійчик, у яких виявилося по 8 очок і рівні коефіцієнти. І тільки з особистих перемог замкнув призову трійку В.Глибченко. “Для мене шашки – це хобі”, – посміхаючись сказав бронзовий призер турніру.

 

Перший і останній шлюб для Володимира виявився невдалим. “Після цього я зарікся одружуватися. Так і залишився холостяком, не маючи спадкоємців”, – говорив В.Глибченко. В 2018 році Володимир Пилипович Глибченко пішов з життя. І дуже прикро, що ніхто з шахістів і керівництва “Інваспорту” не знає ні його точної дати смерті, ні місця поховання. А якщо хтось знає про це, то прохання повідомити на електронну пошту superstar60@ukr.net

Текст Віктора КУЛЕНКА