СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1079

 

Віктор Олександрович Литвинов(1931-2009) жив в бідному селі з мамою. Його батько загинув в роки війни. Зовсім молодим Віктор приїхав вчитися в Дніпродзержинськ в профтехучилище. Служив в армії в Московській області. Там він навчився грати в шахи. Звільнившись в запас на початку 50-х років став працювати на ПХЗ. Шахісти збиралися постійно в ДК Горького, де був перший осередок цієї древньої інтелектуально гри в Дніпродзержинську. Тут же В.Литвинов починав навчати молодих гравців. До кінця 50-х років він входив в число найсильніших шахістів не тільки в місті, а й в області. Протягом 60-70-х років (до 40 річного віку) Віктор Олександрович Литвинов 13 разів ставав чемпіоном міста. Верхнє фото 1970-х років.

 

У приміщенні Палацу культури металургів (студія бального танцю “Лілея”) пройшов VI шаховий турнір пам’яті пам’яті 13-кратного чемпіона Дніпродзержинська Віктора Олександровича Литвинова. Протягом п’яти годин 28 шахістів розігрували призи, засновані Інною Вікторівною, дочкою Литвинова, і молодіжною шахової федерацією Дніпродзержинська (керівник Тетяна Халілова). Разом з дніпродзержинськими шахістами грали два кандидата в майстри спорту з обласного центру Олександр Уминський і Олег Школа. Відрадно, що з маститими спортсменами на рівних билися четверо юних гравців. Після семи турів класичної гри суддя змагань Дмитро Кір’янов визначив призерів в трьох групах: серед усіх учасників, серед пенсіонерів і дітей. Шахісти зайняли перші-треті місця отримали медалі, грамоти та грошові призи (всі учасники турніру отримали грамоти, а діти ще й солодкі призи). Маючи однакову кількість очок лише за додатковими показниками Антон Волков обійшов свого давнього суперника Вадима Євсевича і отримав перехідний кубок на якому вдруге буде вигравірувано його ім’я. 12.09.2015.

 

Антон Волков, Вадим Євсевич, Дмитро Задорожний, що зайняли в чемпіонаті міста 2014 року перше, друге і третє місця, вчилися в одному класі СШ № 25.

 

Майбутній шахіст Антон Валерійович Волков народився 24 листопада 1986 року. Уже в юному віці він отримав ази цієї логічної гри від свого діда. “Дідусь показав як ходять фігури, що викликало у мене інтерес до цієї шахів, – згадує Антон. – Одного разу прийшла мамина подруга і під час бесіди я дізнався, що її син Женя Карман тренується грати в шахи у Дмитра Кир’янова. Я послідував його прикладу. Це були 1997/98 роки, коли я ходив до четвертого класу. Удвох ми проводили дуже багато часу граючи, розбираючи партії, різні комбінації. Він грав позиційно, а я тактично. Максимум, чого я тоді досяг, це четверте місце в командних обласних змаганнях. Тоді були сильні склади і у нас і у дніпропетровців. У Дніпропетровську грали два брата Коваленко, Філоненко, Кононенко. У нас – Данилець, Кожан, Рожко, Головко, Яковенко. З Олексієм Яковенко я завжди боровся за перше місце. Він все час любив повторювати, що я підступний шахіст і зі мною потрібно акуратніше грати. до 2000 року я грав у Дмитра Кир’янова і навчався в СШ № 8. А коли наша сім’я отримала квартиру на лівому березі, я продовжив навчання в СШ № 25. На перестаючи займатися шахами. Після закінчення школи вступив до ПТУ № 26. Директор училища Віктор Павлович Школяр набирав спортивну групу. Так як я не був атлетично сильним, то входив в неї за рахунок шахів, граючи за училище. Коли підріс, то перестав займатися шахами. У дитячому віці завжди є сенс займатися, тому що ти ростеш, є перспектви. Потім армія. Три місяці був на учебці в “Десні”, а потім служба в Миколаєві водієм “МАЗа-543″. Після служби в армії я два рази, в 2007 і 2008 роках займав перші місця в чемпіонатах лівобережжя. Останні років п’ять не грав в шахи зовсім. А тут Вадим Євсевич запропонував взяти участь в чемпіонаті міста. У мене з’явився інтерес і я погодився. У фіналі зігравши внічию з Миколою Павловичем Грицаном і Вадимом Євсевичем, всі інші матчі виграв. Набравши з Вадиком однакову кількість очок, став переможцем тільки через те, що грав фігурами чорного кольору. Але це лотерея. Грав би Вадим чорними, і він би став переможцем. Взагалі я пропоную, щоб в майбутньому не чорний колір визначав переможця при рівності очок, а був проведений матч-реванш”.  На фото матч між А.Волковим і В.Євсевичем закінчився внічию. 20.12.2014.

 

Антон Волков і його дружина Тетяна виховують доньку Лізу, яка займається шахами у тренера Дмитра Кир`янова. 20.12.2014.

Текст Віктора КУЛЕНКА.