ПЕТЕРИМОВ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ – ТРЕНЕР З СИБІРСЬКИМ ГАРТОМ

Спорт

14 жовтня свій 57-й рік народження святкує  заслужений тренер України  з важкої атлетики Сергій Володимирович Петеримов.

Сергій Петеримов (на верхньому фото ліворуч срібний призер спортивного товариства “Авангард”. Кам`янець-Подільський. 1982) ріс без батька. І весь тягар виховання хлопчика лежав на мамі, Марії Юхимівні, яка все життя працювала викладачем в дитячому будинку.

Восьмирічну освіту Сергій здобув в робочому селищі Масляніно. В 1988 році переїхав до Новосибірська, де поступив навчатися в Сибірський політехнікум.

Ще в тринадцятирічному віці хлопець почав займатися важкою атлетикою. “Взагалі я активно захоплювався хокеєм, – згадує С.Петеримов. – Ми виграли турнір “Золота шайба” Маслянінського району, в якому брало участь більше 30 команд. Мій рідний дядько, він же перший тренер, Олексій Юхимович Петеримов приїхав з Казахстану і долучив мене до важкої атлетики. Я й до того часом відчував, що в мене є багато відповідних фізичних якостей, але не вистачає трошки сили. Почав тренуватися, вивчати вправи, мене це захопило. Навчаючись в Новосибірську не полишав активно займатися в спортклубі “Динамо”. А там було з кого брати приклад. Зі мною тренувалися відомі біатлоністи, сильна жіноча баскетбольна команда “Динамо” (триразові чемпіони СРСР), важкоатлети Володимир Головко, Сергій Новіков та багато інших спортсменів. На той час в Сибіру це була одна з провідних шкіл”. Недарма у всі часи сибіряків поважали за їхнє особливе загартування.

 

С.В.Петеримов, голова міського спортивного товариства “Авангард” В.А.Волошин, О.Ю.Петеримов на першотравневій демонстрації біля палацу культури металургів. 1983.

Після закінчення технікуму в вересні 1982 року Сергій Володимирович отримав запрошення переїхати до Дніпродзержинська, де вже жив і працював тренером в СК “Промінь” Олексій Юхимович Петеримов. “В той час керував спортклубом талановитий організатор, прекрасна людина Борис Григорович Султанович, – розповідає С.Петеримов. – При ньому стали розвивати в “Промені” важку атлетику. На той час в Дніпропетровській області був бум в цьому виді спорту. І вже 14 жовтня того ж року, в свій день народження, на змаганнях в Донецьку я виконав норматив майстра спорту СРСР”.

Згадуючи про важливі віхи в спортивній кар`єрі штангіста, а потім і тренера з важкої атлетики Сергія Володимровича Петеримова, відзначимо, що свою першу нагороду той отримав, коли виступав ще за збірну Маслянінського району в обласній першості спортивного товариства “Урожай”. “Я тоді змагався у ваговій категорії 52 кілограми і став бронзовим призером. Вирвав вагу 52 кілограми і штовхнув 70-кілограмову штангу. Потім в 1980 році ставав переможцем Молодіжних ігор Новосибірської області. Був призером республіканської (РРФСР) ради “Динамо”, багато разів вигравав чемпіонати Новосибірської області серед юніорів”, – проінформував С.Петеримов.

По приїзду в Україну С.Петеримов вже став виступати за спортивне товариство “Авангард”. Багаторазовий чемпіон Дніпропетровщини серед дорослих важкоатлетів у вагових категоріях 75 кг, 82,5 кг. неодноразово ставав призером республіканської ради “Авангард”. “У 1984 році мене включили до складу збірної України спортивного товариства “Авангард”. Тоді ми виступали у відборі Центральної ради “Труд” на чемпіонат СРСР. Маючи власну вагу 83 кг виступав у ваговій категорії 90 кг. Ривок 140 кг, поштовх 182,5 кг – це мої найвищі показники”, – говорить Сергій Володимирович.

Потім була армія. Служив з 1984 по 1986 рік у Москві. “Я був секретарем комітету комсомолу військової частини будівельних військ, – розповідає Сергій Петеримов. – Продовжував тренуватися, підтримуючи спортивну форму. Після демобілізації повернувся до Дніпродзержинська. Знову вигравав і ставав призером чемпіонатів Дніпропетровської області. У 1989 році вступив до Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту, вивчаючи тренерську діяльність”.

Тренер С.Петримов зі своїми вихованцями. СК “Дзержинка”. 2006.

В 2001 році за ініціатив Генерального директора ДМКД Володимира Пихтіна для подальшого розвитку важкої атлетики в СК “Дзержинка”, Сергій Петеримов отримав запрошення працювати тренером. З того часу розпочалася його тренерська кар`єра в цьому прославленому спортивному клубі, де було виховано чимало чемпіонів світу і Європи.

Після закінчення навчання в інституті і отримавши диплом тренера, Петеримов став працювати з юними спортсменами. “Найперший з моїх учнів виконав норматив майстра спорту ще будучи 14-річним юнаком Євген Івасенко, який виступав тоді у ваговій категорії 50 кілограмів, – згадує тренер. – Це був дуже перспективний хлопець. Але він вибрав бізнес і це його право. Я виховав майстрів спорту Віталія Задорожнього, Романа Шостака. А звання Заслуженого тренера України отримав за друге місце суперважкоатлета Сергія Тагірова на чемпіонаті світу в Румунії в 2009 році”.

С.Петеримов і його вихованець С.Тагіров. 20.12.2011.

З 2010 по 2014 рік Сергій Володимирович працював старшим тренером команди збірної України. У 2013 році він виконував обов’язки головного тренера національної збірної країни. “Я готував напередодні Олімпіади команду на чемпіонат світу в Алма-Аті. Але в міру певних обставин, не знайшовши точок дотику в діалозі з Федерацією важкої атлетики України, вирішив залишити цей пост і повернувся в спортклуб “Дзержинка”, – пояснив він.

 

 

Вихованці  і їхній тренер С.В.Петеримов. 31.08.2015.

На “Дзержинці” С.Петеримов виховав, дав путівку у великий спорт Олександру Звоневському, Дмитру Харченко, братам Скок, Юрію і Сергію, яких потім передав в коледж фізичного виховання. “У 2015 році я став активно набирати дітей в групу важкоатлетів. В даний час найбільш перспективними серед моїх учнів є срібний призер чемпіонату України до 15 років Микита Сергієнко, чемпіон країни 2019 року в віковій категорії до 13 років Євген Шкода, чемпіон Дніпропетровської області Андрій Хохотва, багаторазова чемпіонка області Олександра Богун, та Артем Дурда, який виграв вже в цього року обласний чемпіонат до 13 років”, – пояснює Заслужений тренер України Сергій Володимирович Петеримов.

Дитяча мрія стати лікарем-хірургом, в деякій міра здійснилася. “В дитинстві мені хотілося лікувати людей. Хоча вважаю, що і зараз допомагаю, виховуючи в них любов до спорту, до здорового способу життя. Не всі стануть чемпіонами, але то що вони будуть затребувані це головне. У мене кумирів, як таких, ніколи не було. Я просто брав усе найкраще від того ж Шварцнеггера, багатьох артистів, бізнесменів. Але завжди намагався бути самим собою”, – говорить С.Петеримов.

У тренера в принципі вільного часу практично немає. Це знає кожен професіонал. “Якщо ти хочеш професійно (де є медалі чемпіонату області та України) працювати з кожною дитиною, то щоб підготуватися до чергового робочого тижня, тренер повинен віддавати 5-6 годин, щоб написати плани. Він повинен вести щоденник, де підраховується навантаження (обсяг, підйом, інтенсивність виконання вправ за тиждень), піддається все аналізу, – пояснює Заслужений тренер України з важкої атлетики С.В.Петеримов. – У нас такий вид спорту, де все піддається математичному розрахунку. Тому вільного часу завжди обмаль. Та все ж, коли знаходиться час для душевного відпочинку, то можу почитати книгу. Я люблю твори Паоло Коельо, історичні романи. А ще люблю читати про Сибір, де я народився. Останній раз їздив на батьківщину в 2011 році. Але багато спілкуємося в соцмережах з родичами і знайомими, тренерами і спортсменами з Росії, Албанії, Грузії”.

Сім`я Сергія Володимировича Петеримова теж спортивна. Адже дружина Вікторія Дмитрівна (Литвинова) в юності займалася художньою гімнастикою. Син Данило набувши ази спортивної гімнастики, перейшов у важку атлетику. Видно далися взнаки батьківські гени. Юнак ставав призером області, виграв Спартакіаду школярів, виступав на юнацькому чемпіонаті України. Зараз працює оператором на обласному телеканалі. Брат,  Віктор Володимирович – майстер спорту з важкої атлетики свого часу тренувався в СК “Промінь”. Нині проживає в Красноярську.

ДОСЬЄ

Петеримов Сергій Володимирович.
Народився 14 жовтня 1963 року в селі Кінтереп Іскитимського району Новосибірської області.
Закінчив Сибірський політехнікум (1982), Дніпропетровський інститут фізичної культури і спорту (1994).
Працював тренером в СК “Промінь”.
Тренер КДЮСШ “Металург”.
Заслужений тренер України з важкої атлетики (2009).