Гандболістка ізраїльської команди “Хапоель” Дар`я Кот свій спортивний шлях починала в Кам’янському (а тоді ще в Дніпродзержинську), коли вчилася в СШ № 20.

НА ПРІЗВИСЬКО “КІШЕЧКА”

До другого класу, коли дівчинка остаточно визначилася, що гандбол – це її гра, вона Займалася і спортивними танцями, і волейболом і навіть … бойовим гопаком. Одного разу старший брат Віталій привів сестру в спортклуб “Промінь”, де він грав в ручний м’яч у тренера Олексія Комиха. Наслідуючи його приклад Даша стала також осягати ази гри в ручний м’яч. Дитинство запам’яталося дівчині бійками. “Я по натурі людина така, що палець в рот не клади, – посміхаючись розповідає Даша. – Характер відповідає моєму прізвищу. Можу і подряпати. Не дарма бабуся мене прозвала “Кішечкою”. Я ж за гороскопом Лев, народжений в рік Собаки. Разом з братом весь час проводила в хлоп`ячих компаніях. А це ігри у війну, футбол, бійки, гонки на велосипедах. Коли я трошки підросла, мені подарували двоколісний велосипед. Так ось тато втомлювався заклеювати камери в шинах. Я майже щодня їх пробивала, мотаючись по пустирях. А ще пам’ятаю коли мені було років зо чотири, я вирішила сама себе підстригти. Підстригли волосся такими хвилями, що коли батьки прийшли додому, то замість того щоб мене покарати, вони сміялися до упаду. Тато навіть сфотографував мене. Так напам’ять і залишилося фото мого першого досвіду перукарського мистецтва”.

НАВЧАННЯ В ЛІЦЕЇ-ІНТЕРНАТІ

Після закінчення восьми класів СШ № 20, Дар`я пішла навчатися в київський ліцей-інтернат.

“Під час турнірів моя гра сподобалася тренерам з Броварів, Львова, Києва і надійшли пропозиції продовжити навчання саме в цих містах, – пояснює Д.Кот. – За порадою тренерів Олексія Олексійовича Комиха і Олега Петровича Усенко, а також за наполяганням мого дідуся, колишнього гравця дніпродзержинської хокейної команди “Хімік” Віктора Миколайовича Фаренюка, я вирушила до столичного ліцею-інтернату. Там зі всієї України були зібрані талановиті хлопчики і дівчатка для того, щоб здобути середню освіту, а паралельно ще й спортивну спеціалізацію. Коли вперше вийшла на майданчик, граючи проти своєї колишньої команди, спочатку відчувала якусь нервозність, все-таки грала проти своїх подруг. Але бачачи, що вони грають проти нас з усією серйозністю, і я заграла на повну силу. З’явилася навіть спортивна злість. Вигравши зустріч, я раділа з усіма своїми новими партнерками. Нічого не поробиш, це спорт”.

ЯК ВОРОНА ПІДКАЗАЛА ВИВЧАТИ ІНОЗЕМНУ МОВУ

Під час тренувальних зборів, виступів майже з кожним спортсменом трапляється щось курйозне. Цікавий випадок стався і з нашою героїнею в Харкові. “Під час одного з турнірів ми з дівчатами вирішив піти подивитися місто, – згадує гандболістка. – Заблукали в зоопарку. Прогулюючись між вольєрами нас зупинив чийсь скрипучий голос: “Здрррастє, прррривіт! Ти хоррроша!”. Спочатку ми не зрозуміли хто це говорить, тому що поруч нікого з відвідувачів не було. І раптом до нас різко спланувала ворона і сівши на горизонтальний прут знову повторила ці слова. Та так чітко і різко, що ми сторопівши аж дар мови на мить втратили і зробили крок назад. Там же до нас звернулися два чорношкірих хлопця. Вони нам щось говорили по-англійськи, а ми невпопад відповідали “Єс” і “ноу”, так як більше нічого не знали. Посміялися один з одного і розійшлися. Ось після цього випадку я зрозуміла, що треба вивчати іноземну мову, тому що вона стане в нагоді не тільки в поїздках за кордоном. Адже навіть ворони і ті можуть розмовляти людською мовою. А ми що, гірші ворон?” (Сміється).

Старанне вивчення англійської дійсно дуже допомогло дівчині в її подальшої спортивної кар’єри, яку вона провела в клубах Туреччини, Словаччини, а зараз в Ізраїлі. Але спочатку були українські команди.

ЛЕГІОНЕРКА ТРЬОХ КРАЇН

У 2012 році лідер жіночої Суперліги – ужгородські “Карпати” – отримав підкріплення в особі правої напівсередньої Дар’ї Кот. 17-річна вихованка дніпродзержинського гандболу грала раніше за команду вищої ліги “БВУФК” (Бровари). Але фінансові труднощі змусили дружину з Київської області зійти з турнірної дистанції. Сама Даша на той момент тільки-тільки відновилася після перелому пальця на кидковій лівій руці. Ще до травми талановиту гандболістку, яка в 2011 році була однією з кращих в складі юніорської збірної України (U-17) у відбіркових іграх чемпіонату Європи, сватали в Кривий Ріг. Трохи пізніше з’явилися чутки про варіанти з Запоріжжям і одним зі словацьких клубів. Але в підсумку вибір був зроблений на користь Ужгорода. Офіційний дебют Дар’ї Кот в складі ужгородського клубу відбувся 17 лютого в Кривому Розі. Права напівсередня відразу ж влилася в колектив лідера. А через три місяці вона разом зі своїми подругами по команді завоювала чемпіонський титул. І дебют, скажемо, став для неї феєричним. У матчі за чемпіонство з криворізької “Спартою”, Даша закинула в поєдинку 10 м’ячів.

Восени 2016 року наша землячка перейшла в турецьку “Кастамону”. І вже 6 травня наступного року команда вперше в своїй історії завоювала чемпіонський титул. А разом з нею переможницею стала і Дар`я Кот.

Дальше більше. На початку 2018 року Даша стала гравцем команди “Ювента” зі словацького міста Міхаловце. І знову її команда стала чемпіонкою чехо-словацької ліги.

 

У вересні 2018 року гандболістка підписала контракт з командою “Хапоель” з ізраїльського міста Ашдод. Четвертого жовтня Дар’я дебютувала в матчі проти команди з міста Петах-Тіква. “На жаль наша команда програла 35:32, хоча я і забила 12 м’ячів”, – розповідає права напівсередня Дар`я Кот, яка грає під десятим номером. У нашої землячки є шанс стати першою в Ізраїлі, і таким чином завоювати чемпіонський титул в четвертій країні.

МРІЯ ПО ЗБІРНІЙ

11 червня 2014 року в Вільнюсі на майданчику команди Литви, національна жіноча збірна України у відборі на чемпіонат Європи, виграла у суперниць 36:25. Голом з семиметрового штрафного удару (гандбольний пенальті) відзначилася дебютантка Дар`я Кот. Як потім виявилося це був поки-що перший і єдиний матч у складі збірної України. Після травми Дашу “забули” і перестали запрошувати до складу національної команди. Дівчина дуже болісно це переживає. І все сподівається, що про неї згадають. Адже не в кожній команді є гандболістки-лівші, які дуже незручні для суперниць.

 

Дар`я Кот з тренерами Олегом Усенком і Олексієм Комихом

ДОСЬЄ

Кот Дар’я Олександрівна, гандболістка.
Народилася 26 липня 1994 р.
Випускниця Київського спортивного ліцею-інтернату.
Грала в командах БВУФК (Бровари), “Карпати” (Ужгород), “Кастамону” (Туреччина), “Ювента” (Словаччина), “Хапоель” (Ізраїль).
Перший тренер О.О.Комих.