ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1199

 

Торгові заклади, які пішли в небуття.

 

Кафе “Встреча” (Зустріч”) гостинно зустрічало жителів і гостей міста. Знаходилось воно в зручному місці – поруч з залізничним вокзалом. Тому відвідувачів в ньому було завжди хоч відбавляй. Верхнє фото.

 

“Хороший подарунок одержали дніпродзержинці: на вулиці Сировця відкрився Будинок меблів, спорудженний колективом тресту “Дзержинськбуд”. Торговельні зали цього двоповерхового красиво оформленного приміщення розкинулись на площі 1.840 квадратних метрів. Тут є просторі складські приміщення, ремонтні майстерні, потужні вентиляційні установки, діють вантажні ліфти. До послуг працівників – червоний куток, кімната для приймання їжі, душові.  Уявіть собі, що ви завітали в магазин купити меблі для нової квартири. В торговельному залі на другому поверсі можна вибрати меблевий гарнітур. Працівники Будинку порадять, як краще розмістити меблі в кімнатах. Можна оглянути “штучні” кімнати-секції, і яких меблі розміщені на всі смаки. В одній секції – спальний гарнітур, в іншій – столовий. Усі ці приміщення мають справжній “житловий” вигляд…”, писалося в газеті “Дзержинець” 16.06.1973. На фото з архіву кам`янчанина О.М.Мороза Будинок меблів на вулиці Сировця (нині проспект Тараса Шевченка).

 

“Наше місто збагатилось ще одним овочевим павільйоном – “Новинка”. Він має чудову архітектурну форму, весь із скла та склопластики, красиво зроблена вітрина, на відміну від раніше споруджених овочевих базарів – набагато зручніший, просторіший. У суботу відбулось відкриття магазину. Начальник відділу робітничого постачання заводу імені Дзержинського т.Сасункевич перерізав традиційну стрічку, і перші відвідувачі зайшли у павільйон. Тут їх радо зустріли продавці. Всі вони у зелених халатах з білими комірцями, у білих хусточках…”.
“Дзержинець” 15.09.1965.

 

У будинку № 103, що по проспекту Леніна, відкрився один з найбільших у місті продовольчих магазинів. Його назвали “Придніпровський”. Приміщення оздоблене керамікою. До послуг покупців всі групи товарів. Дуже красивий торговий зал, довжина якого 70 метрів. При магазині працює кафетерій. Покупці можуть купити в ньому каву, коктейлі, сосиски та інші страви, Крім того, кафетерій продає різноманітні подарунки. Це дуже зручно для покупців. Наш магазин працює з 8 ранку до 22 години. На робочих місцях “Придніпровського” зайнято 60 чоловік. Ласкаво просимо дніпродзержинців відвідати магазин “Придніпровський”!
А.Тюріна, працівник магазину.
“Дзержинець” 08.03.1969.

На фото з архіву кам`янчанина О.М.Мороза магазин “Придніпровський”.

 

“В самому центрі вулиці Колеусівської (і селища ДКХЗ) на місці колишнього старого селянського подвір’я в 1960-х роках виріс не просто красень-магазин, назва якого зберігається й досі, а й ледь не центр культури і взірець радянської торгівлі. Світлий, з височенними вікнами, з просторим залом (у якому легко вміщалися довжелезні черги за дефіцитами), він став улюбленим магазином для всіх мешканців і водіїв вантажівок… У ньому були сучасні вітрини, які віддзеркалювали ледь не до стелі кращі й дорожчі товари. Зліва біля вікна встановили вітрину-холодильник з морозивом, бо до того морозиво продавали з невеличкої синьої ятки через дорогу між будинками №№ 26 та 34, і щоб уберегти делікатний товар від розморожування, у яму поруч з яткою, завантажували велетенські брили криги, завчасно заготовленої взимку на Дніпрі. Прозорі льодові шматки парували на сонці, їх перекладали соломою, і поруч ставили ящички з морозивом… А у “Світлому” був не тільки справжній холодильник, а навіть автомати для продажу штучного товару та олії, які чомусь часто ламалися. В правому дальньому кутку продавали молоко в пляшках або пакетиках-пірамідках, які іноді рвалися і молоко розтікалося по бетонній підлозі. В магазині завжди пахло молоком і іншими продуктами, а колеусівці зустрічали знайомих, обговорювали життєві питання. Пам’ятає магазин і веселі компанії з бричками, на яких п’яні “коні”-чоловіки возили щасливих батьків молодят на другий день весілля, а ряджені “цигани”, назбиравши грошей, усі їх залишали в “Світлому”. Бували тут і криваві бійки, і суботники, і період порожніх прилавків із забитими вікнами…”, – з розповіді Люби Кам’янської в групі “Екскурсії Кам’янське-Дніпродзержинськ”.

 

Текст Віктора КУЛЕНКА.