Історія

ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. 1155

У Центрі позашкільної роботи та дитячої творчості, якому незабаром виповниться 83 роки, займається близько двох тисяч дітей – це 45 творчих колективів. В 1924 році у Кам’янскому було організовано районний дитячий клуб юних спартаківців, що займався, зокрема, роботою з безпритульними, лікнепом, гуртківською роботою. У 1925 році діяв клуб юнсекцій, що поєднував гуртки: спортивний, хоровий, будівельний, рибальський і мав своє приміщення. Перший піонерський загін було створено у 1925 році при школі № 2, піонервожатий – робітник ДДЗ Жорж Камінський. У жовтні 1926 року на бюро Кам`янського ЛКСМУ було поставлено питання, про приміщення для клубу юних піонерів. На той час він був розташований у колишньому будинку Мендюкова по Базарному спуску за адресою: вул. Пролетарська, 2. В листопаді 1938 року в клубі інженерів Дніпровського державного заводу (нині народний музей ДМК) по вул. Кірова (зараз Соборна), 22, було відкрито Будинок піонерів міста Дніпродзержинська. Працювали шість гуртків – літературний, хореографічний, ляльковий, юний натураліст, умілі руки для дівчаток та умілі руки для хлопчаків. Після звільнення міста від фашистських загарбників, в 1943-44 р.р. Будинок піонерів працював в Палаці культури металургів. По закінченню війни Будинок піонерів знову зайняв помешкання по вул. Кірова, 22. На 1 січня 1952 року в Будинку піонерів працювало 24 гуртки. До раніше створених додалися фотографічний, образотворчий, драматичний, гурток випилювання, морське та авіаційне моделювання, радіогурток, художня вишивка. Діти, що цікавилися музикою, навчалися грі на домрі, піаніно, баяні та співали у хоровому гуртку. Також працювали гуртки юних істориків, юних мічурінців, юних натуралістів, юних спортсменів. Наказом Дніпропетровського обласного відділу народної освіти № 224 від 02.08.1952 Будинок піонерів було перейменовано на Палац піонерів. Міський Палац піонерів мав залу на 250-300 місць, 15 кімнат для роботи гуртків, обладнану кінобудку з двома кімнатами, сцену і великий вестибюль для роботи ігротеки. У дворі був сад в 0,3 га і присадибна ділянка для юннатів в 0,5 га. В 1954 році Палацу піонерів було присвоєно ім’я Олега Кошового. В 1974 році Палац піонерів змінив адресу. Згідно розпорядження Дніпродзержинського міськвиконкому № 790 від 19.10.1973 приміщення Палацу піонерів (вул. Кірова, 18) було передане на баланс ДМЗ під музей історії заводу. А Палацу піонерів в 1974 році після реконструкції було передано приміщення СШ № 18, зведене ще в 1953 році по вулиці Сировця (нині ппроспект Тараса Шевченка), 46, де він і знаходився до початку 1990-х років. В 1991 році місто подарувало дітям будівлю колишнього Будинку політпросвіти на пл. Дзержинського (зараз Петра Калнишевського), 1а, а Палац піонерів було перейменовано на Центр позашкільної роботи та дитячої творчості. В 2010-2012 роках було в центральній будівлі проведено реконструкцію покрівлі, системи опалення та фасаду, заміна віконних рам на сучасні зразки.

 

Для тих дітей, які літні канікули проводять не в оздоровчих таборах на морі чи в горах, а перебувають у дитячих закладах відпочинку з денним перебуванням, діючих на базі міських шкіл, керівництво Центру позашкільної роботи та дитячої творчості організувують культурні програми літнього дозвілля. На фото концертно-розважальний зал Центру. 08.07.2015.

 

 

Аудиторія студії образотворчого мистецтва. 19.04.2016.

 

Учасники естрадної студії “Пролісок” на репетиції. 19.04.2016.

 

Приміщення, де проводить репетиції естрадна студія “Пролісок”. 19.04.2016.

Текст Віктора КУЛЕНКА.