ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ. № 447

Історія

 

Дошка показників роботи “Дзержинськбуду”. 50-і роки. Верхнє фото.

 

 

Гуртожиток ДДРЕС в будинку № 120 на вулиці Васильєвській (Арсенічева). 1960-і роки. “Напередодні Великої Вітчизняної війни житловий фонд Дніпродзержинської ДРЕС складався з трьох будинків: № 53 на проспекті Пеліна, №№ 119 і 121 на вулиці Арсенічева загальною житловою площею 5000 кв.м. В основному там проживали інженерно-технічні працівники, серед них – частина відселених з бараків” (ст. 76 книги “Енергія тепла і світла”  автор Н.Буланова).

 

Контора ДДРЕС. 02.07.2005.

 

Будівельники селища ДДРЕС. “На кошти Дніпродзержинської ДРЕС озеленялися вулиці міста, в центральній частині асфальтувалися тротуари. Фактично на очах енергетиків зростали нові будинки в містечку ДДРЕС. Будівництво об`єктів соціально-культурної сфери здійснював відділ капітального будівництва станції, очолюваний Д.М.Шматком. Активну участь в ньому брали О.М.Романець, З.Юдакова, Т.С.Жадан, В.Т.Неклеса, К.О.Кравченко, В.Д.Кравченко, В.Д.Щур та багато інших. Тільки упродовж 1944-1946 рр. введено в дію 12987 кв. метрів житла.

Незважаючи на втому, холод і часто напівголодне існування, будівельники працювали упродовж 12 годин. Як і в 1930-ті рр., на будівництві використовувалися примітивні знаряддя праці. Матеріали підвозили самоскидом, розвантажували вручну. Цеглу передавали з рук в руки, з поверху на поверх. Але після роботи забували про втому, бо надихало те, що в недалекому майбутньому можна буде отримати нову квартиру. Ввечері йшли на танцмайданчик, розташований між жіночим і чоловічим бараками. попри труднощі відбудовчого періоду, такі вечори на все життя запам`ятовувалися учасникам відбудови, найбільш активні з них отримували матеріальне заохочення дефіцитними товарами: відрізами костюмної тканини, взуттям, продуктами, а іноді навіть і спиртним. Все це отримували у стаханівському магазині. За умов тотального дефіциту стимули до ударної праці були вагомими.

Вручення ключів від нових квартир колишнім мешканцям бараків відбувалося в урочистій обстановці. Для перевезення домашнього скарбу керівництво станції виділяло вантажівки, забезпечувало матеріальною допомогою для придбання меблів. Згодом містечко ДДРЕС, яке завжди відзначалося своїм благоустроєм, заповнилося власниками нових квартир” (ст. 121-122 книги “Енергія тепла і світла” автор Н.Буланова).

 

Міській ТЕЦ 80 років. 2012 р.

Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.